На основі попередньої роботи із зіставлення образів пропонуємо учням самостійно здійснити пошукову роботу, у ході якої вони доберуть матеріал для порівняльної характеристики Ярославни і Альди, враховуючи почуття героїнь, їхнє ставлення до своїх чоловіків тощо.
Ярославна: Родоначальниця позитивних жіночих образів в українській, білоруській та російській літературах. Приваблює гуманізмом, чарівною красою вірності своєму чоловікові. її серце проймає безутішна туга і сум. Автор порівнює її з зозулею, яка ладна на край світу полинути до
З проханням захистити її чоловіка героїня звертається до вітру, що вільно віє над омарами, до повноводого могутнього Дніпра, що пробив кам’яні гори “крізь землю Половецьку”, до сяючого сонця, що немилосердно пече руські дружини в безводному половецькому степу. Своїм гарячим словомплачем жінка вплинула на долю свого чоловіка – Ігор утік із полону,
Альда: Наречена Роланда. Підкорює своєю щирістю і вірністю серця. Вона не може перенести звістку про загибель судженого.
Життя без нього вважає безцільним. Тому, відкидаючи пропозицію Карла
Варто запропонувати учням дібрати відповідні цитати з тексту поем, скажімо, прочитати плач Ярославни і рядки з “Пісні про Роланда”, де йдеться про долю Альди. Далі колективно складається план порівняльної характеристики жіночих образів:
В образах Ярославни і Альди втілені найкращі риси жіночої вірності, відданості своїм коханим, безмежна любов. З однаковою силою ці образи сповнені ліричності. Різнить їх хіба що роль, відведена в поемах: Альда посідає другорядне місце в “Пісні про Роланда”, про неї лише згадується, тоді як Ярославна – один з головних образів “Слова о полку Ігоревім”, цілком самобутній і самодостатній.
Середньовіччя взагалі дуже любить яскраві барви: синє море, кораблі під червоними вітрилами, зелений колір трави, цвітіння дерев тощо. У “Пісні про Роланда” ж природа співзвучна настроям героїв, допомагає їм. Учні наводять приклади з тексту, зауважуючи, що, переслідуючи маврів, Карл просить Бога зупинити Сонце, щоб темрява не допомагала ворогам уникнути кари.
Чудо збулося. У суворих тонах описана природа Ронсеваля, де розгортається трагедія: високі хребти, бездонні провалля і похмурі скелі. Жахлива буря, що пронеслася Францією, є пророцтвом загибелі Роланда. У поемі змалювання цього величного і страхітливого видовища є підтвердженням того, що сама природа тужить за Роландом:
За громом грім вдаряє, вихор виє, Дощі та град ідуть без міри, без кінця, І блискавки блискучі часто грають, Помітно скрізь хитається земля. Шматка землі нема, де б мур не падав.