Живопис на склі

ЧиБачили ви коли-небудь ікони на склі? Які дзвінкі фарби, ніжні, прозорі! Такі ікони не були призначені для церкви – у ній були інші ікони, на дошках, прикрашені басмою. Ікони на склі більше прості, більше легені – вони були чудовою частиною інтер’єра будинку.

Перші зразки такого живопису досягають часів Візантії й Рима. В XVIII сторіччі це мистецтво розвилося в Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. Ікона на склі стала частиною саме народного мистецтва, у ній відбилися світогляд, смаки, побут українців, вона з’єднала фантастичну й реальне,

казку й сучасність.

ЗРеди українських ікон на склі переважають образи любимейший святих українців: святі Микола, Юрій, Ілля, Петро й Павло, Богородиця з дитятком Христом – всі яскраві, наївні, веселі. Для таких ікон спочатку використовували гутное стекло, згодом і фабричне. По-перше, наносився на скло контур малюнка – пером або кистю.

Теми для своїх робіт Іван Сколоздра брав з життя, казок, пісень, з побуту народу, історичного минулого. Композиція “Слава не вмре, не поляже” – епічна Історія козацтва, три іпостасі життя. У нижній частині зображення – степова кам’яна баба, біля її ніг лежить

убитий козак. Поруч осідланий кінь. Він втратив свого вершника назавжди.

У центральній частині картини – кобзар,, що сидить на пагорбі-могилі, покритому квітами й кущами червоної калини. Навколо білі хатки, церкви, тополі – тихе лагідне буття. Далі – образ непохитної волі народу, обрису могутньої міцності, що височіє, як символ сили козацької. У верхній частині – синє-синє небо, яким, як по чистому полю, мчаться на конях Козаки з піднятими списами й шаблями.

Це добуток – своєрідний козацький епос, що оспівує смерть героя й козацький рай, куди попадається душа хороброго воїна по смерті.

Картина “Звільнення невільників” – це ілюстрація добре знаних історичних дум. Строката панорама Царгорода, його різнобарвні вітражі, вежі й маківки із золотим півмісяцем – все це Туреччина. До самих воріт міста підпливають зухвалі козацькі чайки з пушками, поспішаючи звільнити своїх побратимів.

У синім небі летять білі лелеки, символ рідної домівки, Батьківщини.

Твір Івана Сколоздри “В’язниця” навіяно образами М. Крокувала. За стінами, у тісному дворі зібралися відвідувачі з передачами, але ворота зачинені. І тільки любов піднімає одну з відвідувачок у зв’язаній спідниці до самого віконця коханого, разом з кошиком і мішком за плечима. Вона пливе в повітрі, казково й неповторно, обіймаючи закоханою душею в’язня за гратами…

Серед добутків художника є цікаві ілюстрації побуту українців. Сідає тихе сонечко, дівчини на березі ріки пускають за водою віночки з вогниками – це “На Івана Купала”. Хлопці й дівчини зійшлися у веселому танці, музики виграють на сопілці, скрипці й кобзі – це “Коломийка”. Співають дівки й хлопці, носять із собою “Козу” і “Зірку Віфлеємську”. Сніг голубой, місячна ніч, небо все в більших зірках, так і чуєш ” Щедрик-Ведрик, щедривочка..”.

Ця композиція має назву “Рік Новий народився”. Весела й затишна “Мамина світлиця” – із чистою скатертиною на столі, тканими доріжками, соняшниками, рушниками, портретами “українських святих” Франко й Шевченко.

Образи відомих українських поетів надихнули И. Сколоздру на створення таких робіт, як “Т. Г. Шевченко під тополею”, “Мені тринадцятий минула”, “Катерина”, ” Маруся Чурай “, “Пам’яті Ивасюка”, “Стояла я й слухала весну” (Леся Українка). Відомі українські пісні дали назва добуткам И. Сколоздри “Ой у поле ланок”, “Подоляночка”, “Коли розводяться двоє”, “Ой у гаї зелененькому”, “Ой, кум до куми доглядав”… Ідеальний мир зелених полів, квіток, дерев, музики, свят – Іван Сколоздра подарував нам щастя дитячого сприйняття української культури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Живопис на склі