Українська письменниця – прозаїк і поет. Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 року переїхала з батьками до Києва.
Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 року (писала вірші).
Закінчила: київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету імені Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). 1987 року захистила дисертацію “Естетична природа лірики як роду мистецтва” на звання кандидата філософських наук.
В 1986-1988 роках викладала естетику
Багато подорожує. Має низку громадських навантажень – віце-президент Українського ПЕН-центру, член Наглядової Ради Міжнародного Фонду “Відродження”,
Є автором поетичних збірок “Травневий іній” (1985), “Диригент останньої стрічки” (1990), “Автостоп” (1994), “A Kingdom of Fallen Statues” (1996), “Новий закон Архімеда. Вибрані вірші” (2000), “Друга спроба: Вибране” (2005); прозових творів “Інопланетянка” (1992), “Польові дослідження з українського сексу” (1996), “Казка про калинову сопілку” (2000), “Сестро, сестро (повісті й оповідання) (2003), “Музей покинутих секретів” (2009).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)