Сельма Лагерлеф отримує Нобелівську премію з літератури. 1909 р. Першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії з літератури стала шведська письменниця Сельма Лагерлеф. Це був 1909 рік. Як визначила Шведська Академія, письменниця була нагороджена почесною премією “… на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, які характеризують її Твори..,”. її перший роман мав назву “Сага про Йосте Берлінге”.
Головний герой твору – священник-відступник.
У романі письменниця майстерно зображує душевні переживання
Широкої популярності набула її книга “Легенди про Христа”, що складається з 11 коротких біблійних оповідей, які проникнуті добром, милосердям і любов’ю.
Всесвітню славу Сельмі Лагерлеф принесла дитяча повість “Пригоди Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції’, що була опублікована в 1907 році. За творчим задумом письменниці, книга мала нести не
У своїх творах Сельма Лагерлеф сповідувала християнські ідеї та людські моральні цінності, яких сама дотримувалась у житті. Відомо, що під час Другої світової війни письменниця допомагала письменникам та художникам, яких переслідували нацисти. А під час радянськофінської війни навіть пожертвувала золоту Нобелівську медаль у фонд допомоги Фінляндії.
Після Сельми Лагерлеф, Нобелівською премією з літератури були нагороджені ще 10 письменниць.
1926 рік. – лауреатом премії стала італійська письменниця Грація Деледда
“за поетичні твори, в яких описується життя її рідного острова, а також за глибину підходу до людських проблем”.
1928 рік – норвезька письменниця Сігрід Унсет “за вражаючі описи скандинавського середньовіччя”.
1938 рік – американська письменниця Перл Бак “за багатогранний, посправжньому епічний опис життя китайських селян та за автобіографічні шедеври”.
1945 рік – чилійська поетеса Габріела Містраль
“за поезію істинних почуттів, які зробили її ім’я символом ідеалістичної спрямованості для всієї Латинської Америки”.
1991 рік – південноафриканська письменниця та поетеса Надін Гордімер, “котра своїм чудовим епосом зробила велику користь людству”.
1993 рік – американська письменниця Тоні Моррісон, “котра у своїх сповнених мрій і поезії романах оживила важливий аспект американської дійсності”.
1996 рік – польська поетеса Віслава Шимборська “за поезію, яка з максимальною точністю описує історичні та біологічні явища в контексті людської дійсності”.
2004 рік – австрійський драматург, прозаїк і поетеса Ельфріда Єлінек “за музичні переливи голосів і відголосків в романах і п’єсах, які з екстравагантною лінгвістичною старанністю розкривають абсурдність соціальних кліше та їх поневолюючу силу “.
2007 рік – англійська письменниця-фантастка Доріс Лессінг “за насичене скепсисом пристрасті і передбачуваної сили розуміння досвіду жінки”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)