У 1943 році з’явився твір українського письменника Івана багряного “Тигролови”, визначити жанрову приналежність якого – і до сьогодні важке завдання для літературознавців. Однозначно можемо сказати тільки, що цей роман – складний за побудовою і великий за розміром (складається з двох частин, дванадцяти розділів, має розгалужену систему підрозділів, історичних довідок тощо) епічний прозовий твір, із значною кількістю персонажів, великими часовими і просторовими межами (дія відбувається на всій території колишнього СРСР, особливо
Усе ж, що стосується визначення виду роману, викликає зливу суперечок, непорозумінь і вагань. Твір виблискує різними гранями,
Але сказати, що це пригодницький роман, і поставити крапку – ще рано.
Роман містить детальний опис тоталітарної держави, методів їх керування людьми. Перед читачем розгортається страшна документальна картина БАМЛАГу, “безконечні лави людей, списаних геть з життєвого реєстру, обтикані патрулями з рушницями і псами”. Засуджені на заслання до таборів стоять докірливими рядами обабіч залізничної колії, “нащадки Многогрішного і нащадки того Авакума вільнодумного…
Каторжники”. Не менш страхітливий опис “ешелонів смерті”, що везли засуджених до таборів. Вони нагадували лиховісних драконів із виряченими червоними очима-ліхтарями.
Ми з твору вивчаємо викреслені, а значить, невідомі сторінки нашої трагічної історії. Тому роман можна назвати ще й політичним, історичним і документальним.
Вивчаючи біографію Івана Багряного, ми дізналися про те, що письменник був заарештований радянською владою і засуджений до висилки в табори. Ми дивувалися сміливості людини, яка змогла втекти з далекосхідних тюремних поселень і кілька років підкорювала тайгу. Читаючи роман, ми в образі Григорія Многогрішного немов бачимо самого Івана Багряного.
Таким чином, твір має ще й автобіографічне забарвлення.
Отже, визначення жанрової приналежності роману “Тигролови” стає важким завданням для вдумливого читача. Залишається дивуватися таланту письменника, який зумів тісно переплести ознаки різних видів роману у своїй розповіді про долю людини й створити неповторний зразок літературного мистецтва як в українській, так і світовій літературі.