Задум роману. Суперечки про нього. Четвертий по рахунку роман Тургенєва “Батьки й діти” підбивав підсумок великому періоду у творчій діяльності письменника й відкривав разом стем нові перспективи художнього осмислення переломного етапу російського життя.
Поява роману в пресі викликало небачені ще в історії російської літератури запеклі суперечки. Причина цього – і сама напряженнейшая історична епоха, що відбилася у романі, і чудове вміння письменника виявити в російському житті зародження нових соціально-психологічних типів,
Задум роману був підказаний ідейним розколом, що незадовго до цього відбувся в “Сучаснику”. Тургенєв не міг не запам’ятати слова Добролюбова про його попередній роман – “Напередодні”: “…тепер кожний чекає, кожний сподівається, И діти тепер підростають, насичуючись надіями й мріями кращого майбутнього, а не привязиваясь насильно до трупа віджилого минулого”. І основою нового роману Тургенєва став конфлікт між старим миром і демократичною молоддю, що представляє новий мир, що тільки ще складався в процесі заперечення всього колишнього життя
Суперечки
Рішення складної проблеми, пов’язаної із тлумаченням роману “Батьки й діти”, залежить у чималому ступені від рішення двох питань: наскільки правдиво намальований Тургенєвим новий тип російського життя, втілений їм у Базарове, і яке авторське відношення до цього героєві.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)