Володимир Омелянович Забаштанський народився 5 жовтня 1940 року в селі (тепер селище міського типу) Браїлів Жмеринського району Вінницької області в робітничій сім’ї. Закінчив сім класів школи і вступив до ремісничого училища в місті Макіївка донецької області. Після закінчення училища в 1957 році працював на будівництві, кочегаром в котельній цукрового заводу.
В 1958 році стався нещасний випадок, внаслідок якого В. О. Забаштанський втратив зір і руки. Після дворічного лікування в Київському інституті травматології і ортопедії закінчив
Член Спілки письменників СРСР з 1967 року. З 1968 по 1993 роки очолював Республіканську літературну школу-студію “Кобза”.
Помер 2 грудня 2001 року. Похований в Києві на Лісовому цвинтарі.
Літературна діяльність
Перші вірші написав ще в шкільні роки.
Друкуватись в періодичних виданнях розпочав з 1961 року.
В 1967 році окремим виданням вийшла перша збірка поезій “Наказ каменярів”. В подальшому окремо виходили наступні збірки
“Віра в людину” (1971) “Моя вузькоколійка” (1973) “Гранітні краплі” (1975) “Сині скелі” (1978) “Вага слова” (1981) “Запах далини” (1982) “Треба стояти” (1986) “Жага життя” (1987) “Мужністю завдячую тобі” (1988) “Браїлівські балади” (1989) “древо роду” (1990) “Найкревніша рідня” (1999) “Вереснева земля” (2000) “Свічечкою слова” (2000)
В 1986 році за збірку поезій “Запах далини” удостоєний державної премії УРСР імені Тараса Шевченка.
Крім написання власних поетичних творів займався перекладацькою діяльністю. Переклав українською “Езопові байки”, документальну повість для дітей “Біла борозна” А. Іванова, повісті В. Астаф’єва “Кража” і “десь гримить війна”. Здіснював переклади з іншим мов колишнього СРСР, зокрема:
З російської – поезії М. Ісаковського, Р. Рождественського, М. дудіна. З білоруської – роман “Неруш” В. Козька, поезію Р. Бородуліна, Г. Буравкіна, П. Панченка, Н. Гілевича. З туркменської – книгу романів і повістей Т. джумагельдієва “Земля пам’ятає все”.
З осетинської – збірку поезій Н. джусойти “Пісні в два голоси”.
Крім того, здійснював переклади з болгарської, азербайджанської, татарської, грузинської та інших літератур.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)