У романі “Циклон” окрема людська доля стає об’єктом пильної уваги письменника, що значною мірою зумовлює “навантаженість” твору спогадами. Роздуми про гармонію буття, мир на планеті, людське щастя, покликання мистецтва Олесь Гончар пропускає крізь “я” героїв, які згадують прожиті роки, шукають у минулому уроки для сучасник), з тривогою зазирають у майбутнє. Сила людського духу – головна думка “Циклону”, яка пронизує всю його структуру.
Саме намагання прозаїка якнайширше охопити сучасні проблеми й духовні пошуки
У центрі роману – болючі пошуки режисером Богданом Колосовським необхідного ракурсу зображення, найяскравіших героїв та епізодів майбутньої кінокартини. Створення сценарію він вважає найголовнішим завданням. Підготовка до зйомок фільму викликає у нього загострені спогади прожитих воєнних днів, напружену працю пам’яті, потік асоціацій. Саме за законами асоціативного мислення будує свій твір Олесь Гончар.
Дві
У кожній з часових ліній події зображені у певній хронологічній послідовності. Теперішнє – це підготовка головного героя і всієї групи до зйомок майбутнього фільму, самі зйомки, чіткий ритм яких порушив циклон. Минуле в романі представлене спогадами режисера про роки війни, про бойових товаришів. І це не просто спогади, а матеріал для майбутнього фільму, що зумовлює і принципи відбору цього матеріалу (головним героєм-режисером), і його зображення (письменником). Часові зміщення у формі спогадів-ретроспекцій стають композиційним принципом твору. Минуле й теперішнє переплітаються, виникають ніби хаотично, але цей хаос насправді визначений художньою логікою сюжету.
Олесь Гончар, будучи письменником надзвичайно чутливим до потреб і запитів сучасності, день нинішній не уявляє без зв’язків з минулим як основою сьогодення. Композиційним поєднанням різночасових подій автор наголошує на “золотих естафетах життя”, на спадкоємності людського в людині. Так письменник-романтик зображує людину в часі та час у людині.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)