Доббин Уільям – товариш Джорджа Осборна по полку, що більше за усіх сприяв браку цієї гульвіси з Емілією Седли, яку віддано, – і майже до самого кінця без надії на почуття у відповідь – любить сам майор. Уособлення безкорисливості, відданості і надійності, Д. проте описаний з неприхованою іронією, яку містить в собі навіть його значуще прізвище(dobbіn – стара шкапа). Напередодні Ватерлоо Д. бере на себе турботи про безпорадну, фактично покинуту чоловіком Емілію, вручивши її піклуванню брата.
Згодом з Індії, куди майор надовго поїхав
Виявляє чудеса такту, виходжуючи кохану після перенесеного шоку, перш ніж вести її до вівтаря – розчаровану, але таку, що нарешті спустилася з небес на землю. Лише епізодично з’являючись в розповіді,
Задуму, який полягав в спробі позначити за ярмарковою метушнею світ реальних людських цінностей, виявилося зухвало нетрафаретним. Д. – персонаж, повністю позбавлений привабливості зовнішнього вигляду або самоочевидної героїки поведінки, що часом навіває почуття нудьги своєю підкресленою ординарністю, яка позначається в незмінному прозаїзмі узятих їм на себе зобов’язань, в самому його мисленні і в характері вчинків.
Що завжди залишалася для Теккерея актуальною полеміка з героїзацією виняткового, до якої прибігали романтики, і з естетикою, що склалася на цьому фундаменті, особливо наочно проступає в його трактуванні Д. як символу істинно здорових начал життя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)