Примітна ознака творчості М. Рильського – багатство строфічних форм. Найчастіше поет використовував чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням, як, наприклад, у вірші “Спинилось літо на порозі…”:
Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?
У наведеному прикладі римуються слова першого і третього (мрії – розвіє), другого і четвертого рядків (їх – золотих). Проте, хай і рідше, але знаходимо в поезіях М. Рильського катрени з іншими типами римування:
Наша зустріч єдина була. а
Ти пройшла, ти навіки пройшла. а
І твій образ украли сніги, б
Що летять і пливуть навкруги. б
Він об’їжджає коней молодих. .а
Був дощ м’який, і гречка пахне душно. Б
Став унизу лисніє непорушно, Б
І теплий світ схилився і затих. а
Гнучкий, рухливий, багатий на різні ритмічні варіації чотиривірш допомагає М. Рильському відтворити і пісенну, і розмовну інтонації, і філософський роздум.
У творчому доробку поета знаходимо
Прихильник класичного вірша, М. Рильський не міг не захоплюватися сонетом. Він навіть полемізував з А. Малишком, який вважав, що “сонети куці – ні к чому”. М. Рильський був переконаний, що “кована в залізні ритми мрія”, маючи велику традицію, мусить посісти гідне місце в сучасній поезії. І сонетний доробок поета – яскраве свідчення цього.
М. Рильський найчастіше вдається до класичних французьких або італійських рим (сонети “Хто храми для богів…”, “Епоху, де б душею відпочить…”, “Коли усе в тумані життьовому…”), інколи трансформує їх, не порушуючи композиційної стрункості цієї усталеної форми.
Проте строфічне розмаїття не було самоціллю для поета, а слугувало розкриттю настроїв його ліричного героя, роздумів самого автора про людину і час. Чи не тому М. Рильський на схилі літ звірився своїм читачам:
Лише дійшовши схилу віку,
Поезію я зрозумів,
Як простоту таку велику,
Таке єднання точних слів,
Коли ні марній позолоті,
Ні всяким викрутам тонким
Немає місця, як підлоті
У серці чистім і палкім…
……………………………….
Слова повніші буть покірні
Чуттям і помислам твоїм,
І рими мусять бути вірні,
Як друзі в подвигу святім.