Кожному з нас письменник Даніель Дефо перш за все відомий своїм вражаючим та незвичайним твором “Робінзон Крузо”. Діти та дорослі в усьому світі вже більше двох століть захоплюються пригодами людини, яка волею долі опинилася на безлюдному острові. Цей роман передається із покоління в покоління і його з задоволенням читають як школярі, так і їх батьки. Чим же так приваблює читачів головний герой популярного роману за ім’ям Робінзон Крузо та що подобається в ньому особисто мені?
Перш за все те, що це людина незламної волі і невтомної
Як би він хоча б на мить зупинився у цій боротьбі, напевно острів став би його могилою. А він у будь-яких обставинах залишався людиною, бо тільки людина здатна у таких складних умовах оволодіти не тільки багатьма професіями, але й пристосуватися до законів оточуючого світу та підкорити собі дику природу острова. Робінзон Крузо спромігся напружити усю свою силу волі, увесь свій розум та залишився людиною навіть у таких екстремальних умовах, у яких більшість з нас вижити не змогла б.
Мене не може не приваблювати в Робінзоні його наполегливість у праці, його цілеспрямованість та віра у своє рятування. Кожен день він прокидався з очікуванням допомоги, але це не заважало йому займатися повсякденною працею. Не маючи ніяких інструментів, він збудував собі житло, навіть не житло, а справжню фортецю, і не маючи навичок роботи на землі, майже з кількох зерняток виростив врожай пшениці. Поступово Робінзон перетворив диких кіз на свійських тварин і зростив справжню виноградну лозу. Більш за все мені сподобалося те, що Робінзон Крузо дуже шанобливо ставився до природи та з перших днів перебування на острові приручав тварин, насаджував дерева та вивчав оточуючий світ, у якому він опинився.
Таке ставлення до природи ще раз підкреслює, що він був справжньою людиною, яка в будь-яких обставинах залишається саме людиною і не підкоряється цим обставинам. Робінзон ніколи не послабляє своє життя на острові, кожен день у нього чітко розпланований – на початку він читає Священне Писання, потім уходить на полювання, після чого сортує свої запаси, готує їжу, доглядає за худобою, виконує різну роботу по господарству. І так кожен день, кожен тиждень. Здається, від такої одноманітності можна зійти з глузду, але він не падає духом та знаходить втіху у спілкуванні з природою.
Саме оточуюча природа, представники тваринного світу, до яких Робінзон Крузо ставився як до своїх не дуже привітних сусідів, допомогли йому на довгі роки залишитися людиною і врешті-решт дочекатися свого порятунку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)