И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає й виправдує, то інших викриває й засуджує, не приховуючи своїх суб’єктивних пристрастей.
Авторська свідомість у романі виражено прямо й відкрито.
Перша частина роману
При цьому Герцен блискуче використає найрізноманітніші стилі російської мови, сміло сполучаючи форми простоліття з науковою термінологією, щедро вводячи в текст літературні цитати й іншомовні слова, неологізми, несподівані й тому відразу обертаючі на себе увага метафори й порівняння. Так створюється подання про автора як чудовому стилісті й енциклопедично освіченій людині, що володіє гострим розумом і спостережливістю, здатному вловлювати найрізноманітніші відтінки зображуваної їм дійсності – смішні й зворушливі, трагічні й оскорбляющие людське достоїнство
Роман Герцена відрізняється широким охопленням життя в часі й просторі. Біографії героїв дозволили йому розгорнути оповідання у великому тимчасовому діапазоні, а поїздки Бельтова давали можливість описати дворянську садибу, провінційні міста, Москву, Петербург, розповісти про його закордонні враження. Глибокий аналіз своєрідності Герцен-письменника втримується в статті Бєлінського “Погляд на російську літературу 1847 року”.
Головну силу автора роману “Хто винуватий?” критик побачив у могутності думки. “В Искандера (псевдонім Олександра Герцена),- писав Бєлінський,- думка завжди спереду, він уперед знає, що й для чого пише; він зображує з поразительною вірністю сцену дійсності для того тільки, щоб сказати про неї своє слово, зробити суд” . По глибокому зауваженню критика, “такі таланти так само природні, як і таланти чисто художні” . Бєлінський називав Герцена “по перевазі поетом гуманності”, у цьому він бачив пафос творчості письменника, найважливіше суспільне й літературне значення роману “Хто винуватий?”. Традиції інтелектуального роману Герцена були підхоплені й розвинені Чернишевським, на що вказує прямий переклик заголовків: “Хто винуватий?” – “Що робити?”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)