Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Х. д. з’являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко “організовується”
В одних випадках Х. д. може набирати характеру символу, в інших – бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Х. д. може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо.
Х. д. буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований сенс, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо. Наприклад, в оповіданні М. Коцюбинського “Маленький грішник”
Саме у цій речовій деталі сконцентровано “гріх”, провину, муки сумління, саме тому й назва оповідання – “Маленький грішник”. “Козик” з’являвся у тексті декілька разів, але без появи його на столику він не піднявся б до рівня Х. д., що конденсує у цьому випадку трагізм ситуації. У структурі твору Х. д. – то прикметний мікрообраз, що може вирізнятися через свою значимість, вагу і шляхом авторського акценту на ньому
(1 votes, average: 5.00 out of 5)