Роман И. А. Гончарова “Обломів” вийшов у світло в 1859 році. У ньому письменник правдиво зобразив сучасну йому життя російського суспільства. Навряд чи можна знайти ще один добуток, що так яскраво показав читачеві процес виродження дворянства. У романі автор задається питаннями сенсу життя, мети існування, розглядає проблему позитивного героя, проблему любові й дружби
Гончарів першим так докладно розкрив проблему барства (“Порвався ланцюг велика, порвалася, расскочилася одним кінцем по пані, іншим по мужику”,- писав Н. А. Некрасов).
Почавши читати роман, ми відразу ж звертаємо увагу на детально виписану портретну характеристику й опис інтер’єра. Тут автор використовує прийом взаимодополнения: інтер’єр
Згадаємо портрет Обломова: “Людина років тридцяти двох-трьох, середнього росту… Тіло матового, надто білого кольору, маленькі пухкі руки, м’які плечі…” Перед нами зніжена людина, що не звикла до ПРАЦІ Повну протилежність становить Обломову Штольц, “весь складений з костей, мускулів і нервів”. Штольц сухорлявий, щік у нього майже зовсім ні, “тобто кістка так мускул, але ні ознаки жирної округлості”.
Звичайно, важко собі представити такої людини, що лежить на дивані в м’якому перському халаті. Оборотний увага на опис кімнати Іллі Ілліча. Воно доповнює раніше намальований портрет Обломова. “З першого погляду кімната здавалася прекрасно убранною: бюро цінної деревини, два дивани, оббиті шовковою матерією гарні ширми, шовкові завіси, кілька картин, безліч гарних дріб’язків”.
Але досвідчена людина із чистим смаком одним збіглим поглядом на все, що отут було, прочитав би тільки бажання абияк дотримати декоруму неминучих пристойностей, “аби тільки відскіпатися від них”. Із цього опису нам також стає ясно, кого являє собою Обломів. Колись це була людина, що жила нормальним життям, заботившийся про себе й навколишнє оточення; тепер же перед