Творчість Івана Котляревського – початок нової ери української літератури, адже саме з неї починається потужний рух національного відродження. ” Енеїда “, над якою І. Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашій літературі.
Жив і творив І. Котляревський у час, коли, здавалося, самі підвалини національної ідеї відбували одне з найсерйозніших випробувань на право свого існування взагалі. Всеохоплюючий імперський тиск мав остаточно
XVIII століття у літописі історії українського народу позначене поневірянням, визиском. Час, коли народ міг втратити надії, традиції, культуру, Майбутнє і навіть себе. “Доборолась Україна до самого краю”, – писав її геній Тарас Шевченко.
І раптом серед мертвої тиші лунає зневажливий, саркастичний, життєрадісний сміх, який сміх пробудив у душах людей не тільки почуття гідності, а й повернув віру в себе.
Мабуть, жоден народ у світі не наділяє такими повноваженнями своїх митців, як український. Особливо це стосується письменників.
А втім, поринаючи в нашу історію й зважуючи на реалії сьогодення, ми переконуємося в тому, що незалежність України є реальністю, – заслуга нашого письменництва.
Отже, розглядаючи І. Котляревського лише як письменника, годі й думати про повноту сприйняття цієї суспільної постаті. Тільки виміри громадсько-літературні здатні реально визначити його масштабність і значення.
Уже сучасниками “Енеїда” сприймалася як своєрідна енциклопедія народного життя, панорама побуту і звичаїв. І. Котляревський запозичив з поеми Вергілія лише основну сюжетну лінію та імена головних героїв.
Основним джерелом і натхнення була для письменника тогочасна дійсність. Найважливіше те, що І. Котляревський поставив перед собою досі не чуване завдання – передати все новими творчими методами.
Українські типи, реалії побуту, несподівані ситуації автор передавав і відтворював з незвичайною щирістю та виразністю. Щедрий гумор лише доповнював образну завершеність героїв поеми.
За міфологічною канвою просвітлюються обриси тогочасного суспільства, сповненого життєвих неспра-ведливостей.
Національна ж особливість характеру українського народу – непоборна волелюбність, наполегливість.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)