І коли прийшов, повелів перекинути ідоли – одних порубати, а інших спалити. Перуна ж наказав прив’язати до хвоста коня й волочити його з гори по Боричевому взвозу до Струмка й приставив Дванадцять чоловіків бити його жезлами. Робилося це не тому, що дерево що-небудь почуває, але для наруги біса, що обманював людей у цьому образі.
Коли тягли Перуна по Струмку до Дніпра, оплакували його невірні, тому що не прийняли ще хрещення. І, притягши, кинули його в Дніпро. І приставив Владимир до нього людей, ськазавши їм: “Якщо пристане де до берега,
Потім послав Володимир по всьому місту ськазати: “Якщо не прийде хто завтра на ріку – будь те богатий, або бедний, або жебрак, або раб, – буде мені ворогом”. Почувши це, з радістю пішли люди, радіючи й говорячи: “Якби не було це гарним, не прийняли б цього князь наш і бояри”.
Наступного дня вийшов Володимир з попами корсунськими й царициними на Дніпро, і зійшлися там люди без
(“Повість минулих літ”)