УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ
Дмитро Білоус
ХЛІБ І СЛОВО
У стінах храмів і колиб1
Сіяє нам святково,
Як сонце, випечений хліб
І виплекане слово2.
І люблять люди з давнини,
Як сонце незагасне,
І свій духмяний хліб ясний,
І рідне слово красне8.
Бо як запахне людям хліб,
Їм тихо дзвонить колос,
І золотом сіяє сніп
Під жайворона голос.
І, мабуть, тому кожну мить
Бешкетнику-харцизі
Їх слово батьківське звучить,
Як заповідь у книзі.
Цей сплав чудесний, золотий
З
“Не кидай хліба, він – святий,
Не кидай слів на вітер5!”
1 Колиба – житло чабанів і лісорубів. 2 Виплекане слово – рідне слово. 3 Слово красне – слово
Гарне, рідне (у значенні рідна література). 4 Ядристий – повний (про зерно).
5 Не кидати слів на вітер – не говорити марно, тримати слово.
Хто? Що? Коли?
Чому? Як?
1. Як автор пояснює значення хліба і слова у нашому житті? 2. Чому не можна кидати хліб і чому не можна кидати на вітер слова? З. Чи вважаєте ви ці заповіді справедливими?
4. Чому навіть для бешкетника ці заповіді настільки важливі?
ВПРАВИ і ЗАВДАННЯ
I.
II. Доповніть речення словами з тексту:
1. … люблять і оберігають народні традиції. 2. На полі можна побачити як… 3. У крамниці…
4. Сьогодні перед екзаменом напутнє… 5. Сіяє нам святково…
III. Перекладіть рідною мовою:
1. Голос жайворонка чути над полем. 2 Хлопці-бешкетники прогулюють уроки. 3. У нашому районі випікають смачний хліб. 4. Стигне колосся.
5. Дзвінка народна пісня.