Йован Дамаскин був молодшим з двох Йованів, яких найняв на роботу пан Николич. Він славився своїм вмінням зводити найкращі палаци. Дамаскин описується як гарний молодий чоловік з чорною борідкою, на якій була золота защіпка.
Він був лівшею. Така деталь доводить, що цей образ списаний з історичної особи – християнського святого Дамаскина. Головний герой був мовчазним, але його руки постійно перебували в русі. Так він за обідом зліпив з хліба кораблик та подарував Атилії. Не менш цікавим є образ доньки пана Николича – Атилії.
Ми відразу
Атилія – таємнича, в ній відчувається загадка. Вона навіть квіти поливає незвичайно – музикою. А її роздуми про будинки, які можуть любити господарів або ненавидіти – дуже філософські як для п’ятнадцятирічної дівчини. Мова Атилії сповнена метафор та загадок.
Вона розповідає Дамаскину про свого сина зі сновидінь, якого виховує вже багато років
Провідними проблемами Оповідання “Дамаскин” є питання духовності і необхідності морального зростання людини, гріховність та спокута. Ці проблеми стають зрозумілішими за допомогою образу Атилії.