Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” належить до групи бурлескно-реалістичних творів і виділяється гостротою і соціальним змістом сатири. її основним змістом є сатира на козацький старшинський устрій. На стиль повісті та на мову її героїв відчутно вплинули гумор, сатира, сміх “Енеїди”.
Кожний розділ починається фразою “Смутний і невеселий…” чи “Смутно і невесело…”, яка лейтмотивом проходить крізь усю повість і створює відповідний настрій і художню тональність. Цей прийом єдинопочатку (анафора),
У гумористичному плані показано низку епізодів, зокрема, коли писар пропонує Забрьосі перелічити сотню козаків, на що останній відповів: “Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолив, так ліків більш тридцяти не знаю. Лічи сам і роби, як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати”.
А коли писар не міг написати “лепорт”, то вирішив зробити його з хворостини, на якій зробив сто зарубок (це означало, що в сотні сто козаків).
У цьому епізоді письменник висміяв безтолкового писаря, який хотів помститися сотникові.
Смішними є і самі прізвища героїв (Забрьоха, Пістряк, Халявський).
У гумористичному забарвленні письменник подає в повісті епізод про чаклування відьми Явдохи, коли пан сотник Забрьоха летів на днищі до хорунжівни Олени. Забрьоха з Конотопу під хмарами “полетів, мов ворона” на Безверхий хутір сватись до хорунжівни.
Смішним у повісті є епізод, коли відьму Явдоху катували. Вона напустила ману на людей, і виявилося, що вони били не відьму, а колоду.
За допомогою сміху Квітка викриває бездарність адміністративного апарату. У своїй повісті письменник пішов шляхом зображення комічного, висміявши свавілля і самодурство козацької старшини.
Висновок. Сатирична повість Г. Квітки-Основ’яненка була передусім спрямована на викриття й засудженняя козацько-старшинської адміністрації, духовного й морального виродження козацької старшини, пережитків минулого.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)