Значення родинно-побутових пісень в утвердженні духовності народу.
Українські народні Родинно-побутові пісні дуже різноманітні за тематикою, настроєм, художніми засобами виразності. У них правдиво відображено все життя українського народу, багатство його духовного світу, найзаповітніші мрії і прагнення. Великий знавець українського фольклору, письменник Михайло Стельмах зазначав: “Нема такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не обізвалося чи рокотом грому, чи ніжною струною в українській ліриці,
Серед найпоширеніших родинно-побутових пісень – пісні про Кохання, пісні про родинне життя, колискові та жартівливі пісні.
У піснях про кохання передаються всі перипетії стосунків двох: і перше несміливе почуття, яке боїться виказати себе навіть поглядом, і відкрите утвердження щастя закоханих, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе зраджених, і мрії про Майбутнє одруження.
Виспівуючи свою любов, дівчина добирає зворушливі у своїй простоті й правдивості слова. Для неї від миленького кращого
В уяві юнака також постають найпоетичніші образи, коли він думає про свою милу – червона калина, чорноброва, пишна, “серденько, рибонька, дорогий кришталю”.
Одним із найпоширеніших мотивів у піснях про кохання є мотив розлуки. І це не випадково: період розквіту народного пісенного мистецтва ХУ-ХУІІ ст. був часом лицарської звитяги, далеких походів, запеклих боїв. Молоді люди бачилися одне з одним короткий час, а потім минали довгі роки очікування, і від того, як відзначав М. Гоголь, “кохання їх стає надзвичайно поетичним”.
Пісні про родинне життя говорять про радість і смуток, щастя материнства й горе сирітства, сімейну злагоду й незгоду. Чимало пісень складено жінками, нещасливими в шлюбі, адже часто дівчину віддавали заміж за нелюба, котрий був, однак, багатим женихом. Потім, у чужій сім’ї, вона ставала наймичкою, над якою збиткувалася свекруха, бо “невістка – чужа кістка”, яку бив чоловік-п’яниця.
Мати й дитя – це найпрекрасніші образи із загальнолюдської скарбниці духовності. Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дуже точно відбивався у зворушливо щирих і безпосередніх колискових піснях. Усю любов і ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, що підпорядковується ритму гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м’якенькими лапками підступає до мальованої колисочки муркотливий котик, голуби приносять на крильцях сон-дрімоту. І реальні котик, голуби, ластівки, і фантастичні Сонко та Дрімота в колискових піснях діють, немов люди, що цілком відповідає дитячому первісному сприйняттю.
Ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять дитину з оточуючим матеріальним світом і моральними цінностями, заохочуючи їх до працелюбності, порядку, доброти і справедливості.
Від добродушного гумору до в’їдливого глузування – таким є широкий діапазон настроїв і почувань у жартівливих піснях. Іронія відчувається у самохарактеристиках: “хоч я гарна, та ледащо…”, “чи я собі не хазяйка та не господиня – три дні хати не мела, сміття по коліна”. У жартівливих піснях постійно звучить протиставлення щедрих і скупих, роботящих і ледарів, скромних і хвалькуватих, кмітливих і недотеп, причому виразна перевага надається першим. Сміху бояться навіть ті, хто нічого не боїться.
Так створюється колективна думка про народні мораль, етику й естетику.
Висновок. Хоч би про що йшлося у ліричній пісні, вона зворушує щирістю й безпосередністю. її творцям властиве конкретно-образне мислення, вони говорять про те, що їх хвилює, викликає радість чи смуток. У родинно-побутових піснях яскраво вимальовується вдача людини: задерикувата чи покірна, вперта чи поступлива, сварлива чи лагідна.
А крізь призму почувань однієї людини відбивається характер цілого народу. І саме співзвучність родинно-побутової пісенності із загальнолюдськими цінностями забезпечила їй любов та незгасаючу популярність у народі.
Опорні слова й поняття: родинно-побутові пісні, народна творчість, мотив розлуки, сімейні незгоди і злагода, колективна думка, народна мораль, етика й естетика, образне мислення.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)