Український народ завжди був працьовитим і волелюбним, а тому завжди прославляв працьовитих, сміливих і мужніх людей. Війна 1648-1654 років під проводом Б. Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти.
Добу Хмельниччини найточніше відображено в козацьких літописах, бо їх авторами були козаки. Козацькі літописи – це історія козацтва, вони відзначаються образною мовою, багаті на описи (пейзажі, портрети), гумор, сатиру.
Події визвольної війни 1648-1654 років відображені в літописах Самовидця, Граб’янки,
У “Літописі Самовидця” докладно описуються події 1648-1702 років і створення Чорної ради під Ніжином 1663 року, боротьбу Сомка та Брюховецького за гетьманство. “Літопис Григорія Граб’янки” висвітлює історію козацтва до 1709 року. Григорій Граб’янка – гадяцький полковник – людина освічена, бо написано літопис тодішньою літературною українською мовою. У літопис входять тексти гетьманських
Містить літопис і вірші того часу.
“Літопис Самійла Величка” охоплює події 1648-1700 років. Самійло Величко закінчив Києво-Могилянську академію, володів шістьма мовами. Йому дуже боліло за злигодні в Україні того часу, а ще за гетьмансько-старшинські усобиці.
У літопис автор вводив перекази, оповідання, легенди про видатних і шанованих серед козацтва людей. Є в літописі й перекази про Богдана Хмельницького, оповідь про безстрашного кошового Івана Сірка. Основний пафос літопису – патріотичний. У них стверджується, що потрібно рятувати Україну, захищати й боронити її.
Отже, козацькі літописи сповнені патріотизму, героїзму, несуть нам ісіорію наших предків і тим цікаві для нас.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)