У Барселоні теж виходила la Revistade Cataluna, журнал, зобов’язаний своїм існуванням діяльної енергії його видавця й такій же діяльній участі всіх освічених людей головного каталонського міста. Але, на жаль, отут не було ніякого певного напрямку ні в політику, ні у філософії, ні в літературі, хоча в числі співробітників зустрічаються й такі імена, які могли б сприяти успіху всякого видання, як напр., Коло^-і^-Вега, глибокий дослідник іспанської мови і його древньої літератури Хуан Манэ-и-Флаккер, перший критик відомої каталонської газети El Diario de Barcelona,
Якщо поточна політична полемічна критика, у змісті розбору сучасних добутків, не висуває перед нами особливо блискучих сил, за те не можна сказати того ж o критиці наукової. В 1856 р., у зборах уповноважених кортесов виникла щаслива думка зробити заступництво великому підприємству одного мадридського видавця – Риваденейри, що задався метою скласти вибрану бібліотеку з добутків всіх іспанських авторів, починаючи з утворення мови й до наших днів. Щоб здійснити цей грандіозний задум
Риваденейера зробив більше: він поставив неодмінною умовою для своїх співробітників з одного боку, ретельно переглянути всі попередні видання, щоб скласти з них нове з можливою точністю, a з іншої подати кожному тому, утримуючому в собі зібрання творів того або іншого автора, повну характеристику як його самого, так і того часу, у яке він жив. Це повело до цілого ряду робіт, що проливають тепер саме яскраве світло на всю іспанську літературу. У посвідчення доcвоинства цього видання, досить указати на імена письменників, що приймали в ньому головна участь. На першому плані тут є двоє: каталонец дон Буэнавентура Карлос Арибо, що написав чудова біографії Сервантеса й Леандро Моратина, велике дослідження іспанського роману до Сервантеса й Характеристику видатних діячів іспанських кортесов; a поруч із ним знаменитий автор Серцевої історії в Теруэме, Гарценбуш, що невтомно посвится себе вишукуванням у публічних бібліотеках справжніх рукописів великих драматургів Золотого століття.
Не мало потрудився він над прекрасним і найвищою мірою сумлінним виданням повного зібрання творів Кальдерона, Тирсо де Молина, Лопе де Вега й Аларкона.
Інший, такий же невтомний трудівник, Августин Дюран, відтворив із цілковитою точністю всі древні іспанські romanceros і заслужив собі цим дорогоцінним збірником вічну подяку потомства
Всі колишні видання добутків Квеведо були вкрай незадовільні й давно вже вимагали самого ретельного перегляду. За цю справу узявся один зі згаданих нами сучасних драматургів дон Аврелиано-Фернандес Герра-и-Орбе, і виконав його з бездоганною досконалістю, що можуть оцінити тільки з бібліофіли. Разом з тим він написав повну глибокого інтересу, правдиву біографію Кеведо, цього чудового розуму, що залишив по собі незгладиму пам’ять у всіх щирих прихильниках волі й незалежності
Дон Кандидо Ноцедаль написав прекрасний етюд o Xoвельяносе; дипломат-академік Леопольдо-Августо де Куэто o поезії ХVIIИ століття; але перерахування всіх співробітників Бібліотеки Риванейри зайняло б занадто багато місця, тому що вона складається із цілих 60-ти томів, настільки об’ємистих, що добутку кожного окремого автора, напр. Сервантеса, уміщаються водном.
Додайте до цієї сукупної праці відзначене нами вище добуток Амадора де Лос Риос, і вам буде ясно, що якщо ця епоха не породила жодного з тих великих критичних розумів, які знаменують своє століття, за те вона мала не мало сумлінних працівників, що послужили своїми працями подальшому розвитку національних розумових сил.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)