Це визначна пам’ятка архітектури періоду Київської Русі, споруджена за часів Ярослава Мудрого (за одними джерелами – 1017 р., за іншими – 1037 р.). Собор був громадсько-політичним і культурним осередком Київської держави, головним митрополичним храмом. Тут було створено найкращу на той час бібліотеку. У соборі відбувалися урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів.
Протягом багатьох років собор був місцем поховання великих князів і митрополитів. Тут поховані Ярослав Мудрий, Володимир Мономах
Софійський собор – перлина світової архітектури. Донині тут збереглося понад 250 м2 мозаїки, яка налічує 177 відтінків кольорового каменю і смальти (особливого виду скла). Стіни собору розписані фресками. Особливу цінність має фресковий груповий портрет сім’ї Ярослава Мудрого під самою банею собору – велична постать слов’янської богині Оранти (давньохристиянська Богоматір, заступниця людей, покровителька бідних).
Зараз собор – державний архітектурно-історичний заповідник.
Події, пов’язані з будівництвом собору, і стан його у ХХ ст. зобразив письменник П. Загребельний у романі “Диво”. Образ української святині відтворено на стогривневій купюрі сучасних українських грошей.