Ідеал сімейного щастя в українській народній педагогіці яскраво висловив поет І. Котляревський: “Де злагода в родині, де мир та тишина, щасливі там люди, блаженна сторона…”. Тільки в тій родині, де панують відвертість, прямота, щирість, може сформуватися особистість, яка так необхідна в період становлення нашої незалежної держави,- інтелектуал із сердечною чуйністю.
Могутня духовна сила виховання закладена в тому, що діти вчаться дивитися на світ очима батька, вчаться шанобливо ставитися до матері, жінки, бабусі, людини. І як важливо,
А матері відведена роль охоронниці домашнього вогнища, духовних рис людських взаємин. Саме вона власним прикладом прищеплює дитині турботливе ставлення до ближнього, взаємоповагу, найкращі риси людського характеру: доброту, щирість, лагідність. Але необхідно пам’ятати, що виховання особистості – це тривалий та складний процес.
Моральне багатство створюється взаємовідносинами, де тісно переплетені любов та добро з обов’язком та працею, суворою відповідальністю за вчинки.
Якщо у хвилину,