Вночі світ людей завмирає. Один за одним гаснуть вінка будинків, пустіють вулиці та дороги. Самотні ліхтарі освітлюють невеличкі острівки простору.
Навколо панує темрява, а в небі спалахують міріади зірок. Ближче до півночі небо в одному місці світлішає, бліда заграва поступово розгоряється. Через кілька хвилин зринає повний місяць, на якому навіть з землі видно чудні малюнки, створені рельєфом його поверхні.
Хтось бачить там обличчя людини, хтось диковинних тварин або ще щось інше.
Зі сходом місяця стає так світло, що легко можна
І незважаючи на те, що більшість людей солодко сплять вночі, нічне життя в природі продовжується. Влітку цвіркуни не замовкають до самого світанку. Виходять на нічну прогулянку коти, вони стрімко та беззвучно шмигають повз непомітно для людського ока. Десь у садку шарудить у кущах їжачок. Зривається з даху зграя кажанів.
А у лісі полюють нічні хижаки – коти та сови.
Вночі зазвичай так тихо, що поодинокі віддалені звуки – голоси людей, собачий
Особливою прикрасою нічної природи є місячна доріжка на водоймах. Вона тягнеться від обрію у тому місці, над яким пливе місяць, до самого берега. Здається, самі хвилі приносять світло туди.
А навколо доріжки – спокійні та темні води. Це улюблений пейзаж багатьох художників та фотографів.
Ніч заворожує та надихає. Кожен з нас хоч раз милувався її таємничою красою, оспіваною митцями всіх часів як чарівну пору роздумів, відпочинку, творчого натхнення та любові.