Твір на тему: “Зимовий етюд”

Морозні зимові деньки розташовують до прогулянок нітрохи не менше, ніж теплі літні. Природа ніби засинає, але сон цей не звичайний і буденний, а чарівний, повний казок і загадок. За кожним поворотом чекаєш знайти крижаний замок, в якому живе чарівниця – хуртовина, кожне дерево – зачарований велетень.

Як утриматися від бажання доторкнутися до таємничого дива зими?

Цієї зими ми з друзями їздили кататися на лижах в ліс, і я хочу розповісти про цю дивовижну прогулянку.

В останні кілька років зими в нашому краю були теплими і малосніжними.

Але цього разу природа, мабуть, вирішила надолужити згаяне. Ще в середині грудня почалися рясні снігопади, а до січня на вулиці встановилася рівна погода: легкий морозець, яскраве сонечко і дивовижне безвітря.

Одним чудесним зимовим ранком ми з друзями вирішили відправитися в ліс, щоб покататися на лижах. Була неділя, але прокинулися ми рано, щоб вдосталь нагулятися. На збори пішло небагато часу: рюкзаки були зібрані з вечора, і нам залишалося лише одягнутися тепліше та взяти лижі.

Найближчий лісок розташований не так далеко від міста, але люди в ньому бувають нечасто. Коли ми підійшли до узлісся, перед нами відкрився казковий краєвид. Сніг вкривав землю, дерева і невеликий ярок. Не було видно жодної стежки, ніби в цих місцях ніколи раніше не ступала нога людини.

П’ять хвилин ми мовчки стояли і милувалися виглядом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: “Зимовий етюд”