Як не розминутися з майбутнім? Безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності?
Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Та на моє глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для України, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. До цього треба докладати зусилля, тоді й вибір нашої життєвої дороги буде простішим. Чому?
Та тому, що тоді не буде питання, їхати до Києва чи Дніпропетровська, чи якогось міста в Україні. За деяких обставин, особливо
П. Буаст сказав: “Майбутнє – це канва, по якій уява вишиває відповідно до своєї примхи, але малюнок його ніколи не буває вірним”. Та це не значить, що про нього взагалі не треба думати, ясна річ, що малюнок може не співпадати, але основні контури будуть промальовані чітко.
Однозначним є те, що Україна є не просто частиною Європи, а інтегрованою її частиною.
Російські політологи дали цьому визначення: “отвлєкалкі”.
Кожен народ має свою історію, яку намагається зберегти некоректованою, аби потім не повторювати колишніх помилок. У японців є, наприклад, такі мудрі висловлювання: “Озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє”, “Шануватимеш минуле – знатимеш майбутнє”, – вони свідчать про те, що кожна країна в певний період часу проходить якесь випробовування на шляху поступу в майбутнє. І Україна в цьому сенсі не є винятком. Нарешті, слід з великою повагою й увагою ставитися до тих національних меншин, що живуть на території України, адже вона для них стала батьківщиною, – про це ні на мить не слід забувати.
Тож щоб не розминутися з майбутнім, треба добре знати минуле й чітко уявляти собі майбутнє. А для цього має бути воля народу, бажання кращого життя і відданість своїй землі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)