Успенський собор, у відреставрованому будинку якого в 1986 році був відкритий Будинок органної й камерної музики, є одним з найкрасивіших місць у місті Харкові. Прародителькою Успенського собору була перша в Харкові дерев’яна церква Успения Пресвятої Богородиці, побудована в 1657 році й, що розміщалася в міцності небагато південніше сучасного будинку
В 1685-1687 роках на зміну їй побудували перший у Харкові кам’яний собор, що перебував на місці нинішнього. Скромний “народний” вид старого храму не відповідав духу єкатерининської епохи
У ньому було чотири престоли: головний – Успенський, південний – в ім’я Казанської Божої Матері, північний – в ім’я Святої великомучениці Катерини й ще один – на честь Петра й Павла. Крім іконостаса, гордістю собору були дві ікони – Елецкой Божої Матері й образ святителя Христова Миколи
У зовнішньому вигляді собору архітектора А. Евлашова відбилися риси перехідного часу від стилю, що панував раніше, барокко до класицизму. Фасади виглядають
Чудовий був різьблений золочений іконостас, виготовлений, за твердженням літературних джерел, по ескізі зодчого барокко Растрелли.
Рішення про будівництво нової дзвіниці було прийнято в 1819 році. У дзвіниці запропонували влаштувати теплий храм в ім’я св. Благовірного великого князя Олександра Невського, на згадку Олександра I і перемоги в Отечественнрй війні 1812 року. Проект дзвіниці розробив архітектор Харківського університету Е. А. Васильєв.
В 1841 році на дзвіниці встановили позолочений хрест вагою 400 кг і висотою 6 метрів, потім 12 дзвонів. В 1862 році вгорі поставили годинники з боєм, замовлені в Парижу у фірми “Борель”.
Грандіозна дзвіниця стала домінантою історичного центра й дотепер є найвищим будинком міста. Вона радує око стрункістю пропорцією, чистотою форм. Так в архітектурі комплексу собору й дзвіниці зустрілися стилі двох епох минулого – барокко й класицизму
(2 votes, average: 3.50 out of 5)