На жаль, а може на щастя, людське життя має різні грані. Його таємниці прагнув розкрити у своїх драматичних творах видатний англійський драматург доби відродження В. Шекспір. Не є виключенням у цьому сенсі і п’єса “Трагічна історія про Гамлета, принца Датського”.
У часи, відображені в п’єсі, у королівстві панували ницість, лицемірство і підступність, однак у ньому була й сила, яка протистояла злу – це головний герой трагедії принц Гамлет.
У різні часи після написання п’єси філософська думка незлічені рази зверталася до
Німецький поет Й. Гете називав Гамлета високоморальною, благородною, чистою і прекрасною істотою. А ось російський письменник І. Тургенєв вважав, що Гамлет не тільки мав слабкий характер, а й був егоїстом.
Розум Гамлета – це розум вченого, тому він щиро вірив, що людина – найбільш довершене творіння природи,
Видатний український поет І. Франко характеризував трагедію В. Шекспіра як особисту драму автора, але не в тому сенсі, що вона є автобіографічною, а в тому сенсі, що людина, яка судить про все сама, хоча і наближається до істини, але майже ніколи її не досягає. Можливо, складні проблеми трагедії про Гамлета дозволили комусь з читачів відкрити непізнану грань свого буття, що допомогло їм стати більш розсудливими, мудрими, обачним і чистими.
Будь-що, але принц Гамлет був справжнім патріотом, який вболівав за свою Батьківщину. Йому було боляче, коли про його рідну країну розповсюджувалися недостойні чутки і ганебні плітки. Герой був незадоволений новими порядками у королівстві, які запровадив вбивця його батька Клавдій, адже принц – ворог розгулів і пиятики, які панували у країні, до того ж Гамлет розумів, що це послаблювало міць держави.
Гамлет був людиною, яка мала власну гідність, він ні перед ким не плазував і ніколи та нікому не підкорявся. До того ж принц був тонким психологом, який прагнув зрозуміти людство через самопізнання. У нього була відкрита душа, в якій не було місця лицемірству, хитрості і підлості.
Через це йому було не байдуже, що про нього скажуть сучасники і майбутні покоління, бо він розумів усю складність життя людини, наділеної великою владою. Він був принцом, майбутнім королем, обличчям держави, тому вважав за правило бути в усьому взірцем.
Як глибоко мислячу і різнобічну людину Гамлета хвилювало багато важливих проблем тогочасного життя. Це проблеми добра і зла, вірності і ненависті, кохання і зради, життя і смерті, честі і помсти, гідності і ницості, театру і культури. Це і зробило його людиною, яка набагато випередила свій час, це і було його терновим вінцем.
У вуста Гамлета В. Шекспір вклав власні слова, тому цей образ став для письменника-гуманіста засобом висловитися, засобом показати, що його хвилюють ті ж самі проблеми.
(3 votes, average: 4.00 out of 5)