I. Україна – земля моїх дідів і прадідів (святі слова: Україна, батьківщина, рідний край, рідна домівка).
II. Земля і культурна спадщина народу:
1. Культ землі в архаїсних культурах (в античній міфології ототожнення землі з Гестією – богинею священного вогнища; Антей – син Посейдона і Геї, залишався непереможним, поки торкався ногами землі).
2. Зв’язок життя, звичаїв, обрядів українського народу із сезонними роботами сільськогосподарського року (в народних піснях, прислів’ях, приказках відбито досвід взаємин селянина і землі
3. Відображення взаємин людини і землі у творах українських класиків (доля родини Іванка і Марійки – “Земля” О. Кобилянської; Меланки – “Fata morgana” М. Коцюбинського; героїв новел та оповідань І. Франка, В. Стефаника, батьків О. Довженка – автобіографічна повість “Зачарована Десна” та інші. В них пошуки відповіді на питання “Чим є земля для селянина?”).
4. Земля – мірило людської значущості (народ шанував справжніх господарів і засуджував землевласників-глитаїв і шахраїв,
5. Земля – мірило загальнолюдських цінностей (землероб-трудівник – справжній господар, що любить рідний край, земля надає йому духовної міцності, моральної стійкості, земля перевіряє людину на людяність).
III. Земля – найбільше багатство українського народу (боротьба за землю від часів
Міжусобиць князів, польських панів, фашистської навали; загибель землі у вогнищі Чорнобиля; віра у майбутнє України, що бере сили від животворящої землі, від хліборобської праці.