Без пісні, задушевної, сумної, жартівливої, не уявляю свого народу. Саме вона є невід’ємною рисою української нації. А ім’я славетної співачки Оксани Петрусенко вписано золотими літерами в історію вокального мистецтва.
Зупинюсь на деяких фактах життєвого й творчого шляху народної артистки України.
Народилася Оксана 18 лютого 1900 року в селі Балаклея Зміївського повіту Харківської губернії в бідняцькій родині Андрія та Марії Бородавкіних. Після смерті батька родина виїхала до Севастополя, де дівчина навчалася в прогімназії, співала
Першим вчителем й натхненником Оксани був учитель словесності, прізвище якого невідоме, а пізніше – П. Саксаганський, О. Муравйова, М. Заньковецька, К. Лучицька, І. Сагатовський.
Весь свій творчий шлях Оксана Петрусенко працювала самовіддано, намагаючись завоювати не тільки любов слухачів, а й визнання музичної критики. Вона була наділена величезною спостережливістю, від природи була багатогранною натурою.
Найбільш колоритними були виконані Оксаною Петрусенко партії Одарки в “Запорожці за Дунаєм”, Наталки в “Наталці Полтавці”, Аїди з однойменної опери.
Співачка
У 1939 році Оксані Петрусенко було присвоєно звання народної артистки України. Це вшанування таланту співачки, голос якої бентежив безмежністю, чарівністю, різнобарвністю. У Петрусенко був дар чарувати слухача не тільки сріблястим голосом, а й оптимізмом, бадьорістю, життєрадісністю.
Померла улюблениця українського народу 15 липня 1940 року, похована на Байковому кладовищі на алеї титанів українського мистецтва.
У місті Балаклеї Харківської області у вересні 1962 року була відкрита кімната-музей артистки, де зібрано сотні експонатів: фотографії, особисті речі Оксани Андріївни, уривки з її щоденників, магнітофонні стрічки, грамплатівки з її піснями, статті, книжки. Скульптор Ганна Петрашевич виконала погруддя, а скульптор Галина Кальченко – барельєф артистки.
Безсмертні пісні Оксани Петрусенко, що лунають в ефірі, перегукуються з піснями сучасних виконавців і творять величний гімн життю.