Завдяки старанням учителів нашої школи було створено етнографічний музей “Слобожанська оселя”. Вони разом із учнями організовували своєрідні туристично-краєзнавчі походи та приносили багато цікавих експонатів для музею.
Переступаєш поріг і опиняєшся в старій охайній хатині. Її інтер’єр було відновлено за малюнками, фотографіями, розповідями.
Відразу над дверима – вішалка з дерев’яними кілочками. Вона призначена для чоловічих шапок. Праворуч на стіні – невелика полиця зі старими книжками та календарями, на почесному
Далі розмальована скриня, під вікном проти печі стіл, за столом лава, застелена ряденцем.
Ліворуч від порога висить мисник з мисками, ложками. Трохи далі навпроти столу – піч з припічком, лежанкою та плитою. Отвір печі закритий заслінкою, сама піч розмальована квітами, півниками, листям. У підпіччі – дрова та дві праски: одна звичайна металева, що нагрівається на плиті, а друга нагрівається деревним вугіллям. На плиті – казанки, горщики.
У кутку біля печі – кочерга, рогачі, дерев’яна лопата для хліба. Біля лежанки підлога застелена ліжником. Тут же підвішена
Над колискою віночок із дванадцятьох “шишок” хмелю, щоб дитина добре спала.
А в самому кутку під стелею – дві ікони, прикрашені рушниками, перед ними лампадка, яку запалюють у святкові дні. Тут же знаходиться лава, що на неї перед Різдвом ставлять кутю та Дідуха. Від усіх предметів віє чимось таким добрим і приємним.
Глечики, наприклад, зберігають солодкий запах молока, череп’яні миски – запах різних страв.
Приємно відвідувати музей ще й тому, що кожну річ можна взяти до рук і ніби побувати в минулому – такому цікавому й неповторному.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)