Вихованість людини – це дуже цінна риса, яку є сенс плекати та розвивати у собі.
Що ж таке вихованість? Це тактовність – вміння сприймати інших людей позитивно, бути ввічливими з ними. Також вихованість стосується вміння поберегти почуття інших у складних ситуаціях – тобто менше критикувати, менше чіпати болючих спогадів інших людей, менше тиснути та повчати.
Вихована людина добре вміє поводитися у складних ситуаціях, бо вона стримана. Я вважаю вихованою людиною мою тітку Ольгу. Адже вона завжди спокійна та добра. Що б не сталося,
Колись ми ненароком з двоюрідним братом спалили ковдру у передпокої, так вона не стала нас лаяти. Просто сказала, щоб ми були обережні. Адже ми могли нашкодити собі, наробити пожежі, клопоту.
Вихованість людини передбачає також гречність, вміння вибачитися, висловити свої співчуття або свій жаль з приводу певної сумної ситуації. Вихована людина знає м’які, тактовні, ввічливі слова. Вона стримує слова грубі, хамовиті та лайливі.
Дуже інтелігентною та вихованою людиною з персонажів української літератури можна назвати дівчину, що її створила уява письменниці
Навіть про старших від неї. Тобто вихованість не завжди придбавається людиною з віком. Її варто берегти змолоду, як кажуть мудрі люди.
Вихованість людини – це показник поваги до себе та інших, показник почуття власної гідності. Вихованість людини дає їй впевненість в собі.