Твір на тему: Найважливіші історичні відомості про Україну

Найважливіші історичні відомості про Україну

Є дві основні форми побутування історичної пам’яті: документальна хроніка й міф. Міф – це ідеалізоване або упереджено-суб’єктивне уявлення про якийсь історичний факт чи особу. Парадоксальність ситуації з українською історією в тому, що в масовій свідомості не тільки відсутня об’єктивна інформація про ряд історичних подій, а й “місцеві” міфи витіснені чужими, іноземними. Так про це сказав іще Шевченко:

… “Добре, брате,

Що ж ти такеє?”

“Нехай скаже

Німець.

Ми не знаєм”. (… )

Німець скаже: “Ви моголи”.

“Моголи! моголи!”

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: “Ви слав’яне”.

“Слав’яне! слав’яне!”

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

З подій, які відбувалися від початку християнської ери на терені сучасної України, можна виділити, наприклад, період Київської Русі, козацьку добу й барокову культуру.

Наші батьки звикли до такого визначення: “Київська Русь – колиска трьох братніх народів”. Але при намаганні виокремити власне українські елементи в староруській культурі виникає маса

заперечень, мовляв, Київська-то Київська, але все-таки Русь, а не Україна якась! Маса похідних від цієї позиції аргументів іде ще від “благочестивої” теорії російського історика XІX століття Погодіна, що нібито в часи Київської Русі цю державу заселяли “росіяни”, а “українців” у сучасному розумінні там не було зовсім – вони пізніше прийшли з півдня. Насправді не існувало у той час, та й до XІX століття ніякої іншої Русі ні для слов’ян, ні для європейських народів. Руський народ, або русини – це автентичні українці.

Росіяни ж звалися москвини, москалі або московіти (Moskovіtes) в усіх документах, писаних місцевими хроністами чи мандрівними істориками.

… Козаками ставали одчайдухи, “асоціальні” елементи, які “лигалися” навіть із нечистою силою, порушували закони усіх держав, займалися розбоєм, пиятикою, нерідко заробляли тим, що рятували з рабства Дітей заможних українських батьків у розрахунку на великий куш. Незважаючи на це, козацтво було армією, про володіння якою мріяв кожен монарх світу. Саме вони були буфером між турками, татарами й європейськими державами. “Моральне обличчя” козаків аж ніяк не є ідеальним, однак сучасним українцям незле було б повчитися козачій витривалості, хоробрості, побутовій невибагливості, мужності, товариськості.

У цей же час – XVІІ й XVІІІ століття – відбувається розквіт культури українського бароко. Релігійна й світська література, історичні хроніки, наукові трактати, церковна й мирська архітектура, театр – в усіх цих сферах людської діяльності того часу ми знаходимо гучні досягнення, які вивершились у “харизматичній” особі й культовій творчості Григорія Сковороди. Мислитель світового рівня, він вніс гідний вклад у скарбницю людської мудрості.

Сьогодні існує думка, що якби українці у світовій свідомості асоціювалися не з Шевченком, а зі Сковородою, то уявлення про нас із боку іноземних інтелектуальних еліт було б іншим, і аж ніяк не в гірший бік.

То ж шануймося, бо ми того варті. Якщо ми не будемо цінувати самі себе, цього не буде робити ніхто.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Твір на тему: Найважливіші історичні відомості про Україну