Принадність надзвичайно красивої осінньої пори описувалася багатьма поетами і прозаїками, є в цій порі року якась особлива, злегка сумна, романтика, яка наштовхує на роздуми. Однак не варто думати, що осінь – це виключно тужливе явище, яке супроводжують тільки безперервні дожі і похолодання. Адже крім “мокрої і сльотавої осені” існує і всіма улюблена “золота осінь”.
Для того щоб насолодитися прощальним часом і помилуватися останніми яскравими фарбами в очікуванні білої зими, варто відправитися в ліс.
Осінній ліс – це
Зовсім скоро ліс зануриться в зимову дрімоту і його огорне дзвінка морозна
Якщо бути уважним, то можна розгледіти на гілках залишені птахами гнізда. Більшість пернатих мешканців лісу зібралися в зграї і вирушили в більш теплі краї перечікувати холоди. Зрідка серед багряного листя спурхне маленька жовта синичка або далеко почується мірний стукіт дятла – ці лісові птахи залишаються зимувати з нами.
Зовсім великим везінням буде побачити сойку, глухаря або тетерука, а зимуючих сов ви не зустрінете вдень, навіть якщо дуже захочете.
Якщо вийти на велику галявину, то можна помилуватися прекрасним природним “гербарієм”. Лісові трави, незаймані вітром або людиною, застигли в безмовному очікуванні. Сухі і мляві, вони відцвіли і вже давно обсипали насіння на землю, а тепер сумно шарудять під ногами. Скинуте в мох насіння зігріється під шаром снігу, щоб з приходом весни прорости новим соковито-зеленим килимом різнотрав’я.
Але зараз в осінньому лісі зелених відтінків більше немає, весь він палахкотить яскравим вогненним прапором.
Повертаючись з прогулянки додому, обов’язково візьміть з собою осінні сувеніри: жолудь, що впав, або різьблений кленовий листок. Нехай зимовими вечорами ці символи нагадують вам про ліс, який спить і бачить сни про весняне сонце, молоду траву і птахів, що повертаються додому.