Хочу піддати сумніву першу частину твердження, адже часто друзями стають якраз тоді, коли допомагають одне одному у скрутну годину. Проте, з іншого боку, дружба й справді виникає, коли людина щаслива, а отже, й відкрита для інших.
Друзями стають надовго люди, рівні між собою за суспільним станом, освітою, поглядами, вихованням тощо. З’ясувати цю рівність можна й у щоденному спілкуванні, а можна відкрити несподівано. Та безперечно, саме нещастя є випробуванням для дружби: вистачить душевних сил стати у пригоді другові, то дружб;] справжня,
Прикладом із літератури можна назвати відносини Чіпки й Грицька з романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Яскравим підтвердженням думки про те, що нещастя випробовує дружбу, є роман П. Куліша “Чорна рада”. Зокрема це епізоди, пов’язані з Кирилом Туром, який мав справжнього друга Чорно гора, та й сам простягнув руку допомоги Сомкові, ладен був замість нього піти на страту.
Не можна не згадати щиру дружбу Миколи Хвильового та Михайла Ялового заради друга М. Фітільов (Хвильовий) ладен був дійти до будь-яких кабінетів і довести, що його арешт – помилка. Та коли його не схотіли почути, письменник і життя не пожалкував, бо відчував свою відповідальність перед друзями і дружбою. Про це свідчить його передсмертна записка.
З усього випливає, що справді друзів створює щастя, нещастя випробовує їх.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)