Як і епос, лірика бере початок із фольклорних джерел. Майже всі поетичні форми, розроблювані грецькими ліриками, фольклорного походження. Наприклад, велично звучали на святах гімни – хвалебні або молитовні пісні.
Пишномовні оди писали на честь переможців у змаганнях колісниць та атлетів. Рушаючи в похід, греки співали військові пісні – ембратерії.
Отже, грецькі лірики розвивали поетичні форми, що дійшли до нас із прадавніх часів. Проте лірика розквітає за нових історичних умов.
За сивої давнини лірика була невіддільною від
Сам термін “лірика” утворений від назви музичного інструмента – ліри. Цей термін за елліністичної доби придумали античні філологи, оскільки вірші декламували або співали під акомпанемент ліри.
Декламаційну лірику репрезентують Солон, Тіртей, Архімех, а найуславленішими представниками пісенної лірики є Алкей, Сапфо, Анакреонт.
Усі вони створювали вірші на різні теми. У поетів Тіртея та Солона провідною
Поет Архілох писав переважно сатиричні вірші. Він складав байки, гімни та елегії.
Сапфо славилась своїми піснями – весільними, на розставання та про родинне життя.
Незважаючи на різні погляди та уподобання, усі ці представники давньогрецької лірики та їх твори пройшли суворе випробування часом, а воно, як відомо, – найправдивіше та найдостовірніше.