Григорій Савич Сковорода – великий український філософ, славетний діяч науки. Отримавши добру освіту не тільки в Києві, а й у Відні та Офені, він повернувся на Батьківщину з великим багажем знань. Сковорода знав латину, німецьку та грецьку мови. Читав твори Сократа, Плато-на, Аристотеля мовою оригіналу. Найбільше цінував Біблію, яку перечитав багато разів.
Григорій Савич Сковорода був надзвичайно простою та щирою людиною. Багато часу проводив у розмовах із селянами, з тими, хто потребував допомоги, хто зазнав лиха чи горя. Він завжди віддавав
Невибагливий до одягу та їжі, відомий український. філософ любив вставати вранці, коли тільки-но сходило сонечко, і мандрувати пішки, вітаючи пробудження природи, усього живого.
З часом Сковорода зрозумів, що життя на одному місці йому не до вподоби, і став мандрівним учителем. Він учив не граматиці та арифметиці, а філософії щасливого життя. Григорій Савич оддавав полум’я своєї душі тим, хто цього потребував. Він не мав ані грошей, ані золота чи срібла, а мав завжди щиру пораду, як вийти із скрутного становища.
Поважав тих, хто любить жити чесно, докоряв тим, хто хитрує, свариться.