Сьогодні твору Антона Павловича Чехова многими маститими письменниками, літературними критикамі й простими шанувальниками його таланта по праву считаются одними із кращих зразків сьогодення майстерства зображення людського життя. Звичайного життя, з усіма її плюсами й мінусами, проблемами й радостями, звичками й незначними, на перший погляд, деталями. Герої більшості добутків цього талановитого прозаїка й драматурга намагаються будувати своє життя відповідно до власних принципів, до чого прагнуть, на щось сподіваються, вишиковують відносини
Але далеко не всім надіям і мріям цих людей призначено збутися. Як правило, чеховські герої, которие міркують, шукають, борються, у підсумку однаково не можуть змінити не тільки навколишній їхній мир, але навіть своє власне життя.
Така доля героїв оповідання “Дама із собачкою” – Гурова й Ганни Сергіївни Їх борьба поглинається невблаганною, нескоримою щоденністю. “Життєві дрібниці” поглинають і колись талановитого, що подає надії доктора, а згодом обрезклого, що перераховує по вечорах зім’яті сотенні й пятигривенние папірця Ионича з однойменного оповідання. І тема
Автор прагне розкрити читачеві истинние мотиви й причини дій і висловлень героїв оповідань И показуючи катастрофу й загибель надій і мріянь всіх чиновників, що фігурують в оповіданнях, прикажчиків, мастерових, селян, рядових городян і інших персонажів, Чехов тим самим надає читателю можливість відчути чужі емоції – біль, розчарування, безвихідність. Він як тонкий психолог розкриває нам сутність людських метань, которим заздалегідь судився сумних результат через всеобщего байдужості, нетерпимості, щиросердечній черствості. Хіба не змогла б піднятися над обивательщиною на крилах любові Котик, якби не черствість Ионича? Чехів передає кожному читачеві власне видіние ситуації й тим самим змушує його випробовувати жаль, розуміння, співчуття.
Перечитуючи расрозповіді Чехова, ми поринаємо в мир людей, у яких є свої власні плани й очікування, і разом із чеховскими персонажами поступово спостерігаємо, як вони перетворюються в пил, спогади – і не більше того.
Стаючи співучасниками чужих нещасть і щиросердечних метань, ми починаємо усвідомлювати, наскільки фатальною руйнівною силою, виявляється, можуть бути банальние егоїзм і черствість Моральність, емпатия, уміння не відвертатися від чужого лиха – це ті чарівні палички, яким під силу змінити навколишній світ і дати йому шанс стати краще, лояльніше, дружелюбніше. Хоча б до тих “маленьким” людям з їх “банальними” потребами, про долю яких розповідає Чехов. Адже герої завжди йдуть напролом і домагаються поставленої мети. Їм не потрібна нічия допомога, про неї й так будуть складати легенди.
Але таких – одиниці, незалежно від епохи Всім же іншим важливо вчасно навчитися слухати й чути один одного. Тільки тоді вони зможуть осягти й іншу велику радість – бути почутими
(1 votes, average: 5.00 out of 5)