Збірка невеликих творів Віктора Близнеця під назвою “Звук Павутинки” включає кілька пов’язаних між собою за змістом повістей, а саме: “Срібний чоловічок” , “Сопуха”, “Адам”, “Ніна”, “За Павутинкою”, “Все відпливає”. У зв’язку з тим, що ці невеликі оповідання між собою пов’язані і мають багато спільного, думається, що можна виділити єдину теми та єдину ідея для всіх з них.
У повісті Віктора Близнеця розповідається про маленького хлопчика. Історія Льоньки і є темою твору. Він живе в селі з батьками,
Він знайомиться з навколишньою для нього природою, вступає з нею в своєрідну комунікацію, тим самим хоча б трохи розважаючись і вносячи в життя істотну різноманітність. Крім того, у нього з’являється і справжній друг серед дорослих, його звали Адам. Цей літній чоловік, як це не дивно, знаходив спільну мову з Льонькою, цікавився ним самим, його іграми
На жаль, незважаючи на притаманну любов до життя, яка навіть стала його символізувати, Адам помер і одного дня не прийшов до Льонькі. Одночасно з символом ніколи не згасаючої любові до життя, Адам також є і символом неминучої людської смерті. Після Адама Льоньці стає зовсім не з ким спілкуватися, тому він щосили включає свою уяву і придумує дівчинку Ніну, разом з якою ступає на стежку нових пригод.
Ідеєю цієї цікавої повісті авторства Віктора Близнеця є важливість уяви і розуму для людини і здатність до багатої фантазії з боку дитини. Незважаючи на те, що Льонька не міг ні з ким дружити у своєму глухому селі, він не став нудним затворником. Він розвивався на природі, все-таки знайшов собі заняття і навіть друга Адама, а коли того не стало, завдяки своїй уяві зміг придумати собі нового друга Ніну, з якою цікаво проводив час.
Дійсно, за допомогою уяви людина може заповнити своє життя чимось корисним, чимось таким, завдяки чому можна цікаво провести час і розважитися.
Визначення теми та ідеї кожного твору важливо для розуміння його істинної суті. Темою повісті “Звук Павутинка” було нудне життя дитини в глухому селі, в якому він таки примудрявся знайти щось цікаве. Ідея ж твору в високій важливості уяви, в здатності людини цікаво жити, спілкуючись при цьому виключно з природою і використовуючи свій розум.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)