Весільна Драма стала джерелом тематики малих жанрів (прислів´їв, приказок, загадок і т. п.) та танцювальних пісень (коломийок, козачків). Тексти весільних пісень мають спільні елементи із жанрами родинної обрядовості, окремі з них виконуються як застільні поряд із ліричними піснями.
Щодо особливості архітектоніки, розміром весільних обрядових пісень є, як правило, ямб та хорей, що укладаються за схемами 5+3; 6+3, 4+4, 5+5+3, 5+5+7, що уподібнює їх до календарно-обрядових творів (особливо жниварських). Поряд із двовіршевою строфою тут
Найчастіше
Більшість цих творів має ліричний характер і виконується переважно жінками. Поряд з традиційними епітетами, порівняннями тексти весільної обрядовості містять велику кількість художніх паралелізмів, порівнянь, на основі яких будуються окремі тексти:
… Буде їхати Йванко, дитя розумне.
Коло воріт – росою впаде.
Соколом поле перелетить.
Посеред двору – князем стане,
Селезнем море перепливе,
За столом – зятем сяде…
Щодо образної
Сивая зозуленько!
Красная Марисенько!
Не літай раненько
Не виходи раненько
На ярую пшениченьку.
На нове підсіненько;
Бо там на тебе
Бо там на тебе
Сивий сокіл засяде,
Сам король засяде
Згляне тя оченьками,
Згляне тя оченьками,
Пійме тя крилоньками,
Возьме тя рученьками,
Занесе в темни лісонькі,
До чуждої сторононькі,
Межи чорни галонькі.
До чуждої матонькі,
Там будеш ковати,
Там будеш плакати,
Никому послухати.
Никому пожаловати.
Часто наречені змальовуються в образах сакральних дерев (дуба, явора, калини, смереки, сосни тощо); Рослин (хмелю, маку, барвінку, рути, м´яти, рожі тощо). Кожен з цих образів у народній системі символів та знаків має своє смислове навантаження, тому використовується з урахуванням конкретної ситуації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)