Усна народна творчість – самий древній вид мистецтва. Велике місце в ньому займають прислів’я й приказки. Це мудрість народу, що пройшла через століття.
Наші предки хотіли передати свої знання, досвід, навички нам, що пришли в цей мир, щоб ми стали добрими й розумними, справедливими й гарними. Вони запам’ятали в прислів’ях і приказках свої принципи й погляди на життя
Наприклад, чудове прислів’я: “Справі час, потісі година” учить нас цінувати життя, її швидкоплинність використовувати з розумом. Як часто ми недозволено
А ми, самі – те, коли будемо опорою їх і радістю?
От прислів’я й нагадує, що не можна витрачати дорогоцінний час, відпущений людині на навчання й дорослішання, на вивчення матеріалу, залишеного в спадщину попередніми поколіннями. Потрібно щохвилини навчального часу в класі проводити з користю, закріплювати отримані знання, множити вміння й навички, передані нам у спадщину. Але в дитинстві хочеться бігати й грати, дивитися телевізор і слухати
Якщо ж життя стане вічним святом, воно швидко набридне. Навчання теж може стати задоволенням, якщо усвідомлюєш її необхідність і користь. А допоможе в цьому прислів’я: “Справі час, потісі година”.