Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо “зимнього”, святкують урочисто, запрошують гостей.
Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених.
Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
Бо Святий Миколай – другий після Бога заступник
Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя.
Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку
Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком.
Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин – диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.
На це свято Святий Миколай дає дітям подарунки, а вони співають колядку:
Ой хто. Хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай –
На всяк час помагай,
Миколаю!
Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,
Ой глянь, глянь на змучену, бідну.
Ми тебе, всі люди, молим:
Проси в Бога ти їй долі,
Миколаю!
Варіант 2.
Noel Baba – Святий Микола – жив в Туреччині.
Не дивлячись на те, що Туреччина – світська держава, релігійні свята для основної маси людей є більш значущими і улюбленими. Зустріч Нового року, як ви розумієте, до таких свят не відноситься.
Новий Рік тут не зустрічають так, як його зустрічають в країнах СНД і в Європі. Але з часом і це свято в Туреччині полюбили. Це пов’язано з тим, що тут проживає дуже багато іноземців, а також ще і з тим, що йде інтеграція Туреччини в Європейський Союз.
У торгових центрах і на вулицях прикрашають хвойні дерева, створюючи цим новорічну атмосферу.
У дитячих садах відзначають свято зустрічі Нового Року. До діток приходить Різдвяний Дід, дітки співають йому пісеньки, а він дарил їм подарунків. Останніми роками тут утворилася достатньо велика русскоговорящая община.
Ми прагнемо підтримувати наші свята і традиції, влаштовуємо вечірки.
Звичайно ж, і свято Нового Року дуже улюблене нами і нашими дітьми. До цього дня готуються і діти, і батьки. Заучуються пісні і вірші, прикрашаються приміщення, де проходить свято, накриваються столи.
На свято також приходять Дід Мороз і Снігуронька.
У Туреччині Діда Морозу називають Noel Baba, що дослівно означає “Різдвяний Дід”. На побережжі Середземного моря є напис, що свідчить про те, що в цьому місці жив Noel Baba, тобто, Святий Микола, оскільки саме його вважають прототипом Різдвяного Діда.
У декількох кілометрах від маленького містечка Demre є містечко під назвою Муга з історією, що йде углиб століть, точніше на 5 сторіч до нашої ери. До нашого часу збереглися поховання в скелях, амфітеатр (відомо, що його використовували і для гладіаторських боїв), і основна визначна пам’ятка – Церква Святого Миколи, “Різдвяного Діда”.
Святий Микола, захисник дітей і моряків, народився в 245 році до нашої ери в місті Patara, яке також знаходиться на території сучасної Туреччини, а у той час він був одним з важливих міст Лікійської держави, і в 363 році до наший ери помер, точніше, був убитий римлянами і похований в Demre.
Ім’ям Св. Миколи була названа церква, побудована після його смерті. Не так давно була споруджена статуя, що зображає Св.
Миколая в образі “Різдвяного Діда”, з мішком за спиною і в оточенні улюблених дітей.
Після VII сторіччя араби не раз нападали на Муга і церква була пошкоджена. В 1042 році вона була відреставрована за наказом Візантійського Імператора Мономаху. У 1860 році за участю Російського Консула, резиденція якого знаходилася на острові Родос, пошкоджені частини церкви були відреставровані.
Написи російською мовою до цих пір нагадують нам про цю подію.
Щороку, на Різдво, в церкві проходить церемонія на згадку про Св. Миколая, на яку з’їжджаються люди зі всього світу. Починаючи з 1983 року, щорічно проводиться симпозіум, присвячений “Різдвяному Дідові”. Основна мета симпозіуму – передати людям різних релігій і віросповідань ідею Св.
Миколи про світ, дружбу і братерство.
Ой, проси долі для Вкраїни,
Ой, нехай встане із руїни.
Доля й щастя хай витає,
В славі й волі хай засяє,
Миколаю! Це свято відзначають весело і щиро дякують Святого Миколая за допомогу і підтримку в житті.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)