І. Гомер XX століття. (Один із найвидатніших українських письменників XX сторіччя Улас Самчук найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю народу України, розповів про національну трагедію 30-х років, за що письменника називають Гомером XX століття.) ІІ Тяжкі роки становлення письменника. (Із п’ятьох дітей у сім’ї вижив тільки Улас; хоча батько був заможним селянином, однак не завжди мрії майбутнього митця могли здійснитися. Молодий хлопець мріяв про справжню освіту. Проте вчився спочатку в Тилявці, потім у Дерманській двокласній
ІІІ. Початок літературної діяльності. (З 1927-1929 років У. Самчук працював у Німеччині. Тоді ж почав друкуватися. Його романи, повісті, оповідання: “Марія”, “Кулак”, “Гори говорять”, “Морозів хутір”, “Темнота”, “Чого не гоїть огонь”, “На твердій землі”, “Віднайдений рай”, “Юність Василя Шеремети”, трилогія “Волинь” – повернулися до нас лише тоді, коли Україна набула державної самостійності. Його перший роман “Гори говорять” про боротьбу закарпатських
У ньому визначилась яскрава життєва позиція автора, його соціальна самобутність. Трилогія “Волинь” свого часу висувалася на здобуття Нобелівської премії. Це гімн великому краєві України – Волині та її самобутнім людям, селянській праці, любові до землі, сімейним традиціям народного життя.)
ІV. Роки лихоліття і страждань. (З початком Великої Вітчизняної війни Улас Самчук потрапляє до Львова, потім до Києва, пізніше виїжджає до Німеччини. Там перебуває до 1948 року в таборах для переміщених осіб. Того ж року переїздить до Канади. Письменник прожив в Україні всього 22 роки, а решту життя звікував у Західній Європі та Канаді, де й помер 9 липня 1987 року з думками про Батьківщину.)
(2 votes, average: 2.50 out of 5)