Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932)

Українська література 6 клас

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932)

Степан Васильченко народився на Чернігівщині

Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет).

Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього було непростим: “Спогади про раннє дитинство остались у мене трохи хаотичні.

Пригадую зими: морози великі, а хата холодна, харч убогий, та чад, та брак одежі… Поки діждешся того тепла. Ну, а тоді брала наша: стави, майдани, бур’яни, крамні смітники…

Забуваєш, було, що є в тебе якась там хата. Мати казала: влітку зовсім діти дичавіють – треба якої принади, щоб залучити їх до хати. В цей час виховання звичайно ішло “самопас” – під єдиним доглядом жаркого сонця.

У барвистому квітникові моїх дошкільних спогадів й до цього часу найцвітнішими збереглися чогось спогади, на перший погляд, неістотні, дрібні. Такі, наприклад, були мрії про срібну гору. В зимові, холодні вечори, лежачи

на полу під замурованим вікном, крізь яке лізли льодові роги, зігнувшись під легеньким рядном, я марив про те, що, діждавшись тепла, я зроблю собі срібну гору. Мріяв так уперто, так довго, жагуче, що, зрештою, почав робить підготовку. Чим реальніше, правда, підходив до цієї химерної мрії, тим більше доводилось обмежувати її.

Гора в моїх мріях усе меншала й меншала і, зрештою, перетворилась у невеличкий обеліск, завбільшки з аршин, облитий замість срібла, якого, звичайно, я не мав надії добути, звичайним оливом. Почав навіть збирати олив’яні пломби по смітниках коло крамниць. Коли прийшла весна, тепло, зелень, радість, ці мрії розтопились, випарувались без сліду. Коли я пригадав їх весною, вони тоді ж здалися мені химерними і нецікавими.

Було дивно, чого я так довго і так жагуче з ними, так гаряче водився”.

На початку розповіді ми згадали, що С. Васильченко навчався в учительській семінарії. А які ж у той час опановувати предмети, аби стати вчителем? У свідоцтві, виданому майбутньому письменникові, згадані такі: Закон Божий, педагогіка, російська й церковнослов’янська мови, математика, історія, географія, природознавство, Степан Васильченко багато уваги приділяв у своїй творчості Тарасові Шевченку.

Він мав намір створити трилогію (три твори) про життя Тараса Шевченка під назвою “Широкий шлях”, однак устиг написати лише першу частину – “У бур’янах”.співи, каліграфія, малювання й креслення, а також гімнастика. Зверни увагу, української мови тоді не вивчали, проте С. Васильченко писав свої твори саме українською.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932)