Патріотизм – ключове суспільне явище минулого і сучасності. Як відомо, патріотизм – це любов до своєї батьківщини, рідної країні. Ось тільки як патріотизм повинен виявлятися?
Яка його справжня форма? Над цим питанням непростого характеру замислювалися багато людей, в тому числі і Володимир Самійленко, автор красивого вірша під такою ж назвою – “Патріоти”. Цей вірш дає серйозний привід для роздумів, в ньому міститься безліч корисної інформації.
Отже, автор показує нам патріотизм у кількох виявах. По-перше, він демонструє
Автор впевнений, що ні, нічого не варто. І зрозуміти його можна. У всі часи існували люди, які гарно розмовляли. От тільки розмов і красивих слів самих по собі надзвичайно мало, потрібно ще щось робити.
З промов перших двох ораторів само собою ставало зрозуміло, що вони збираються тільки закликати народ до дії, цим їх функція обмежується. Ставало добре і дуже
Але головними героями є не ці двоє перших ораторів, а третій з них. Він нічого не сказав, але автор показав, про що він думав. Третій чоловік, описаний у цьому вірші, був справжнім патріотом.
Так, він не був настільки красномовним як двоє попередніх ораторів, тим не менш, він був більш корисним для своєї країни. Він знав, що немає такої дії, яку б він не зробив для того, щоб зробити своїй країні благо. Якби було потрібно, він би помер за свою країну.
Автор підводить читача до думки, що саме третій герой цього твору є істинним патріотом.
Що стосується особисто мене, то я повністю згоден з автором і тим, що він написав. Так, справжній патріот це той, хто готовий не говорити, а робити. Говорити – дуже просто. Щоб навчитися гарно розмовляти, потрібно витратити не так багато часу.
А от у справі відстоювання країни від зовнішньої агресії і тому подібного одних розмов мало. Для цього потрібно багато робити, іноді для цього потрібно померти. Саме тому до героя цього твору я ставлюся як до справжнього патріота.