Незважаючи на те, що сучасні держави Європи всі є світськими і не мають інституту державної релігії, релігійність в суспільстві все ще перебуває на досить високому рівні. Однією з країн, де релігія дуже важлива для громадян, є Україна, де більшість людей є православними християнами. У той же час у цьому нашому православному середовищі час від часу зустрічаються люди, такі ж українці за національністю, які почали сповідувати іншу релігію або зовсім стали атеїстами. Чи нормальний це вчинок?
Як ставитися до таких людей?
Перш за все, варто
Водночас
У наш час нерідко можна зустріти людей, які дещо негативно ставляться до тих, хто, так би мовити, зрадив свою віру, ставши атеїстом або почавши сповідувати іншу віру. Не можна сказати, що таке негативне ставлення повністю позбавлене сенсу. Варто розуміти, що ті, хто зрадив свою віру, одночасно зрадили і своїх численних предків, які також вірували і дотримувалися всіх православних канонів.
Він напевно заперечує всі ті принципи, які закладені в святі книги, а тому від такої людини складно чекати чогось передбачуваного або навіть хорошого. Така людина напевно зробить зрадниками віри також і своїх дітей.
Ставлення до тих, що зрадив свою віру, може бути різним. Якщо аналізувати практику, то в Україні таке ставлення сьогодні швидше толерантне та з розумінням. Але варто зауважити, що це лише риса сьогоднішнього світу, в якому гармонійно існує наша країна.
Серед українців і сьогодні є багато нерозуміння і недовіри до земляків, які чомусь відмовилися бути православними християнами і таким чином вибрали дещо інший шлях для себе і своїх близьких.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)