Ремарка від французького слова remarque означає зауваження, пояснення. Це вказівка автора на вчинки, жести, інтонації героїв, на особливості їхнього мовлення й багато чого іншого. У часи Островського, у другій половині XIX століття, роль ремарок зросла, тому що підсилився інтерес до психології персонажів.
Островський, як і багато інших росіян драматурги, приділяв чималу увагу ремаркам. У п’єсі дуже багато реплік супроводжуються ремарками
Але насамперед потрібно сказати про ті пояснення автора, які даються на початку будь-якої п’єси.
Так, наприклад, Буланов це. Цим невеликим реченням Островський зовсім знищує Буланова, вибравши для характеристики саме цей факт його біографії. І навіть відносини героїв між собою можна простежити по найперших ремарках у комедії. Наприклад, відношення Гурмижской до своєї племінниці видно вже з того, що Гурмижская,
Чому ж Відповідь на це питання ми знайдемо далі, ідучи по сторінках п’єси, у якій також чимало зауважень автора. Часто ремарки в це прислівника, і не випадково. Основне питання прислівників як авторові дуже важливо виразити, як була вимовлена та або інша репліка, з якою інтонацією, яким вираженням, чи швидко, повільно, весело або серйозно.
З тими ж цілями автор уживає в ремарках дієприслівника, які виражають конкретні дії героїв, що також має значення для створення цілісної картини що відбуває. Багато про що говорять читачеві й опису місця дії, адже цей опис іде до того, як там з’являються діючі особи. В одній з таких ремарок перше речення складається всього з одного слова.
Це те, що є назвою п’єси, і зрозуміти це можна так, що тут підкреслюється хижацький початок мешканців, автор саме обертає на цю увагу читачів. Єдині, кого Островський докладно, до найменших деталей описує в поясненні, це актори Нещасливців і Щасливців. Знаючи це, можна відразу визначити, що актори грають у цій комедії основні ролі
У ремарках, присвячених їм, немає загальних фраз і характеристик. Тут усе дуже конкретизовано. Островський не намагається показати сховані риси характеру героїв, а надає це самим читачам. Комедія незвичайна.
Особливо для постановки. Адже тут актори повинні зіграти акторів. Зіграти потрібно так, щоб глядачам було зрозуміло, як і навіщо кожний з героїв грає свою п’єсу, і в той же час щоб було видно, що герої мають якусь майстерність гри.
Це складно. Але ж саме в ремарках відбивається гра, відбивається, як у дзеркалі, і нізвідки більше не можна проникнути в саму суть дій і думок героїв. Ремарки часто сприймаються як невеликі доповнення до основного тексту.
По-моєму, такий підхід не дуже вірний. Так, ремарки це невеликі доповнення, але имеющие величезне значення. Через них ми можемо побачити реальну картину що відбувається й по-справжньому відчути, зрозуміти цю п’єсу одного з найбільших росіян драматургів
В, як і у всякому іншому добутку, відбивається авторський погляд на мир. Немаловажну роль для подібного спілкування між автором і читачем грають ремарки, тим більше що п’єси Островського розраховані не тільки на постановку на сцені, але й на простої читання
Спочатку в цих коротких поясненнях ми бачимо лише чисто функціональну роль, але адже більшість із них можуть сказати масу цікавого про характер персонажа, визнати особливий відтінок навколишньої його обстановки. Багато великих добутків, і п’єса не є виключенням. За словами одного із критиків: Тепер розглянемо конкретні ремарки в даному добутку й спробуємо зрозуміти їхнє значення й відповідно роль. На початку будь-якої п’єси ми зустрінемо опис діючих осіб. Тут автор відзначає основні риси своїх персонажів, те, що здається йому в них найбільш важливим.
У цій комедії список діючих осіб відкриває Раїса Павлівна Гурмижская. Островський відзначає її загальний жалобний вид і мимохіть згадує про робочу шухлядку, що вона носить із собою постійно. Далі йде її родичка, Ксенія Данилівна, і вже по ремарках можна догадатися про незавидне положення цієї дівчини в будинку.
Наступна потім панів Милонова й Бодаева разюче нагадує, незважаючи на всі їхні зовнішні розходження між собою, іншу парочку Бобчинского й Добчинского. І вже тут у ремарках є натяк на це: вони узагальнені як. Після цього в списку ми зустрічаємо ім’я Восьмибратова. Він.
А треба сказати, що в даному добутку ліс грає досить цікаву роль. Будучи, з одного боку, місткий, з іншої він символізує все живе в маєток Гурмижской. Таким чином, від людини, що займається його купівлею-продажем, нічого гарного чекати не доводиться
Із цієї ремарки ми практично нічого не довідаємося про Петра. І дійсно, подібно Борисові в, він виконує тут функцію скоріше обстановки, ніж діючої особи. І останній цікавий для нас тут персонаж це Олексій Сергійович Буланов, . Так мало слів, а ми можемо вже багато чого припускати в його характеристиці. Звичайно, значення цих персонажів стане зрозуміло лише потім, по ходу розвитку дії, але й при першому огляді про їх уже дещо можна сказати. Далі йде перша ремарка описового характеру. Подібні пояснення несуть у собі певну символіку, створюють ліричний або ж побутове тло. Описують вони в п’єсі в основному садибу Гурмижской: будинок, природу. Є також опис перехрестя, на якому зустрічаються дорога, що веде до будинку Гурмижской, і шлях у місто Калинов.
Розглянемо спочатку ремарки, що ставляться безпосередньо до садиби. Спочатку нам дається опис внутрішнього розташування будинку: непоганий будиночок. Далі у двох місцях ми зустрічаємо опис саду: И інша частина саду: Не випадково настільки докладний опис, оскільки це місце нам дуже важливо.
Саме тут розкриваються всі таємниці. Наприклад, Щасливців повідомляє Несчастливцеву про взаємини між Гурмижской і Булановим. Цікаво в цій ремарці й згадування олуне.
Місяць це символ важкої, нещасної любові. Під місяцем зустрічаються Петро й Аксюша. У місячну ніч відбувається зустріч Счастливцева з Улитою, під час якої останній, прикинувши закоханим, довідається таємницю Несчастливцева. І саме головне, при місяці Гурмижская відкриває свої почуття Буланову.
Причому кінець цієї зустрічі досить сумний для Буланова. От яку роль може одна маленька ремарка в долях скількох персонажів. Другим різновидом даного типу пояснення є опис перехрестя. На цьому місці ми вперше зустрічаємо Счастливцева й Несчастливцева, бачимо любовне побачення Аксюши й Петра.
От як воно описується в п’єсі: . У стовпа низенький пень…&;;gt; Опис цього перехрестя несе в собі певну символіку. Це як би місце перетинання двох життєвих шляхів, на якому коштує стовп із вказівкою не просто напрямків, а подій, що відповідають йому. Особливо це важливо для Несчастливцева.
Відправитися до Гурмижской і жити в цьому, але в розкоші, або ж піти по дорозі в Калинов і жити бідно, але чесно й вільно. Цікаво також, що на пень сідає Аксюша, а потім і Нещасливців, про що говориться в наступних ремарках. Це як би вказує на їхню приналежність к. У наступній ремарці йде опис Счастливцева й Несчастливцева.
В останньому ми бачимо лише різкі, глибокі риси, у той час як в образі другого актора помітна лише м’якість, сполучення насмішкуватості й боязкості. По коротких характеристиках зовнішності ми можемо багато чого сказати про характери цих двох персонажів
Тепер перейдемо до ремарок, важливим при описі характерів героїв. Тут хотілося б колись привести загальну думку про те, що авторські пояснення, за словами одного із критиків, і в, і в показують людину не в розвитку, а його статичний стан, що робить їх для нас ще більш коштовними. Почнемо зі сцени розмови Карпа й Аксюши. , Аксюша просить Карпа передати його Петрові. Причому під час розмови вона. Ця дія говорить про те, що їй соромно за таємні відносини.
Вони дуже обтяжують неї. Тут же вона заявляє, що не хоче грошей, виручених за ліс, тобто грошей, отриманих настільки варварським шляхом. У наступній сцені через ремарку знову показана сприйнятливість, чутливість і порядність Аксюши. Відповідаючи на розв’язне поводження Буланова, вона говорить про своє збурювання й образу
(2 votes, average: 2.50 out of 5)