В XX ст. продовжувався бурхливий розвиток індустріальної цивілізації. Ринкове господарство стало головним регулятором товарного виробництва. Алі година від години, в умовах криз, держава активно втручалася в економіку. Індустріальна цивілізація, прийшовши на зміну аграрній, зумовила панування машинного виробництва й істотне поглиблення поділу праці.
Вона спочатку вивела Європу в лідери світо-вого розвитку, а згодом високо піднесла роль США.
В 1900-1903 pp. відбулася світова економічна кризу. Вона дала поштовх модернізації1 світового господарства,
Дедалі більшого поширення набували нові джерела енергії – електрика й нафта. За допомогою транспорту й зв’язку світ поступово об’єднувався.
Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру суспільства, збільшив розрив у рівні розвитку економіки та матеріального життя людей у різних країнах; посилив напруженість у відносинах між державами, створив передумови визрівання
На качану століття Сполучені Штати остаточно перехопили у Великої Британії естафету світового лідерства. В 1913 р. загальний обсяг промислового виробництва США перевищував обсяги виробництва Франції, Німеччини й Британії разом узятих. Вчасно переорієнтувавшись з виробництва бавовняних тканин на сталеві локомотиви, американці виробляли конкурентоспроможні товари за значно менших власних витрат.
У цьому була економічна переваги Сполучених Штатів Америки, яка проявилася в збільшенні американських капіталовкладень за кордоном, зростанні прибутків американських фірм, економічному зростанні, скороченні соціальної напруги й трудових конфліктів.
Завдяки широкому використанню капіталу з Європи, застосуванню наукових відкриттів і запровадженню сучасних для качану ХХ ст. винаходів США вийшли на перше місце у світі за обсягом виробництва промислової продукції.
Однією з причин стрімкого економічного злету США була їх територіальна віддаленість від Європи з її безкінечними війнами й руйнуваннями, а тому практично не витрачалися ресурси на озброєння. Регулярної сухопутної армії США не малі взагалі.
Сприятливими для розвитку чинниками були м’які кліматичні умови, а також наплив емігрантів (з 1870 по 1914 р. до США їх прибуло близько 30 млн) з інших, насамперед європейських, країн, у тому числі й з України. Українські емігранти почали масово селитися в США з другої третини XIX ст. Переважливо це були вихідці йз закарпатської та галицької Лемківщини, які займалися сільським господарством. На-прикінці XIX ст. до США прибувало багато українців із Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття. Одними з перших українських переселенців з України, які в США одержали землю й почали займатися сільським господарством, були протестанти йз східних районів України, які втекли від релігійних переслідувань.
Смороду поселилися в штаті Вір-Джинія, пізніше – у Північній Дакоті, заснувавши там сіло Україна.
Високі темпи розвитку насамперед були характерні для нових галузей: електротехніки, авіаційної промисловості, автомобілебудування, залізнич-ного транспорту. На качану XX ст. залізниці сполучили між собою всі штати. Було збудовано чотири трансконтинентальні магістралі, які залучили до економічного обігу продукцію Заходу. На частку США припадала майже половина світової довжини залізниць. Зарубіжні капіталовкладен ня в американські залізниці сягли майже третини їхньої вартості.
Магістралі, що потіснили всі інші види транспорту, передіялися у важливий чинник зростання економіки: сприяли зниженню виробничих витрат, зростанню продуктивності праці, розвитку міст, зміцненню позицій американського сільського господарства на світовому ринку. Завдяки здешевленню американських товарів зростала їх конкурентоспроможність. Уже в 1913 р. США давали майже третину експорту промислових товарів.
У результаті прискореної індустріалізації в США відбувався процес концентрації капіталу та виробництва, що приводило до появи потужних монополістичних об’єднань у промисловості та банківській справі. Найбільш поширеною формою монополій у США були трести, на частку яких припадало 3/4 всієї промислової продукції країни. На качану XX ст. у країні існувало 800 трестів, які об’єднували більше 5 тис. підприємств.
Засновник першого тресту Дж. Рокфеллер встановив контроль над нафтоперегінними підприємствами, торгівлею, пізніше – над видобутком нафти. Його трест “Стандарт ойл” ставши одним з найбільших у світі.
Ще одна велика монополія – “Стальний трест” Дж. Моргана – об’єднала рудники, шахти, металургійні заводі, залізниці. З метою заощадження коштів на заробітній платі в Америці широко застосовувалася дитяча праця, адже дітям платили набагато менше.
Економічне зростання країни позитивно позначалося на повсякденному житті американців. На полицях крамниць у великій кількості з’явилися побутові новинки: електричні плити й вентилятори, швейні та пральні машини, пилососи. Генрі Форд розширив випуск автомобілів з бензиновим двигуном. В 1903 р. із заснуванням компанії Ford Motor настала ера автомобілів.
У широкому використанні американців були телефони та радіоприймачі. Каталоги товарів широкого вжитку за по-пулярністю поступалися лише Біблії. На качану століття в США від-булося бурхливе зростання міст, у яких з’явилися перші надвисотні будинки (хмарочоси); міста були електрифіковані й освітлювалися вночі.
У кінотеатрах сталі демонструвати мультфільми. Недаремно саме перші десять років ХХ ст. вважаються першим десятиріччям матеріалізму й споживання. Нові американські товари швидко проникали в Європу й малі там широкий попит
Значно поліпшилася якість освіти. Так, було відкрито першу школу для дівчаток-афроамериканок; утвердилося тестування. На ринку праці з’явилися сотні вакансій для друкарок.
Досягнення в галузі технологій вплинули також на моду: у вжиток входили головні убори з пилозахисними окулярами для керування автомобілем, жінки шили коротші спідниці, щоб зручно було сідати в авто, а в 1920-х роках – у тролейбуси.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)