Найбільшим досягненням Фолкнера з’явилася його знаменита трилогія про Сноупсах: “Сільце” (1940), “Місто” (1957), “Особняк” (1960). Сноупси нові люди на Півдні. Поступово вони витісняють стару плантаторську аристократію й самі посідають командні місця.
Цей процес піднесення Сноупсов і зображується в трилогії Фолкнера. Уособленням “сноупсизма”, його страшних, руйнівних сторін виступає Флем Сноупс, або, як його називає письменник, “Головний Сноупс”.
В “Сільці” зображується початок його кар’єри. Флем Сноуде
В “Місті” розмах його діяльності збільшується. Флем продовжує свою хижацьку практику, поступово прибирає до рук міські фінанси, стає президентом банку
В “Особняку” фігура Флема Сноупса виростає до величезних розмірів. Президент банку Флем Сноупс здійснює свою владу, над містом і округою. Сноупси представляють мир грошових відносин, настання нової, капіталістичної епохи.
На сторінках романів поступово виростає
Письменник не жалує фарб, щоб показати руйнівну силу “сноупсизма”, його жорстокість і каліцтво: “Сноупси заполонили Джефферсон, як змії або хижі лісові звірі”. “Вони просто всі були Сноупси, як колонії пацюків або термітів – це просто пацюка й терміти”. Найбільш вражаючі, типові риси Сноупсов знайшли відбиття в образі Флема Сноупса, безперечному досягненні письменника. У характері Флема вражає цілковиту відсутність людяності, аморализм, доведений до крайніх меж, незвичайно низький інтелектуальний рівень, механічний автоматизм.
Запам’ятовуються його безперервна жуйка, абсолютна байдужість до людей і в той же час його жорстока корисливість, безмежна нахабність, руйнівний характер його діяльності. Флемг примітивний, але у своїй щоденності, повсякденності він страшний
Деякі критики вважають, що Фолкнер значно лише своїм запереченням. Навряд чи із цим можна погодитися
У трилогії чимало позитивних персонажів. Це Гевин Стивене, окружний прокурор, його сестра Мегги, дрібний торговець Ретлиф, Чарлз Маллисон, племінник Стивенса й багато хто інші. Важливіше інших образ Гевина Стивенса, що проходить через багато романів письменника.
Гевин Стивене – гуманіст. Він бачить зло в “сиоупсизме”, розуміє шкідливий характер діяльності Флема й бореться сним.
Фолкнер пише нелегко. Стилістика його романів складна. Вона включає й потік свідомості й вставні новели, і авторський коментар.
Постійно зміщається час дії: оповідання про наполяжете м перемежовується з відступами в минуле, внутрішні монологи персонажів збагачують характери. Створюючи трилогію про Сноупсах, Фолкнер часто звертався до американського фольклору, Звідки він запозичив фантастичні оповідання, незвичайні події, народний гумор